1 Халямʼ пэрма 2 Ялямдоʼ таремʼ ядабтамбидоʼ 3 Ӈавэʼ пиркана июль ирыʼхана нябимдей ныланава ядяхана ёртиˮ ӈарка ядя ӈэвась мэ. Ямалхана иленаˮ, манзаранаˮ тикы ялямʼ саць ядабтамба пэрӈадоʼ. Тандаяʼ манзаяниʼ серʼ, ханзер ненэциеˮ илевамʼ манэманзь яӈерцадамзь. Ханзерʼ манзаравамдоʼ, ӈамгэмʼ пэрмандоʼ теда серокута серʼ падавась. 4 Приуральской районхана ёртя ӈока. Аксарка харад няювʼ толёда хадя заводʼ едʼ манзараˮ. Тад ӈанидоʼ АО "Байдарацкой" совхозанʼ толыˮ. Тюку ядэромахананаʼ Товапоголмʼ няби Чапаевскмʼ нюбета хардакохоʼ няʼ тэворӈадамзьʼ. Тюку похоˮна илʼ тоена. Нюдяко хардакохоˮна ненэциеˮ ӈокаюмʼ пелядоʼ манзаясипой ӈамдыˮ. Таӈы ирыханаˮ халякодамдоʼ хадабиˮ. Ӈарка хардахатˮ турта луцахаˮ мирдапидоʼ. Тюку похоˮ на таремʼ иле ӈаниʼ ни серосʼ. Халямʼ сянда инспекцияхана манзаранаˮ падарципой халямʼ хадабадиˮ няˮмарпидоˮ. Тандаяʼ ӈарка хардахатˮ туртаˮ халямʼ сянда инспекторˮ ӈока ихиндёˮ ханенамʼ няˮмась. Приуральской районхана манзарана Николай Андреевнч Вылко мась: 5 - Тандаяркаʼ вэва серкад ненэциеˮ ӈэдэйнацьˮ. Ватосавэй падароʼ тэврадамзь. Ненэй ненэцяˮ, хабиˮ мирципой халэдоʼ нидёˮ мипаӈгуˮ. Луцаˮ тэмдабаӈгудоʼ. Тикы падарʼ миртя юрʼ еся. Ханяна халямʼ хадабавада ӈаниʼ пады. Тедариʼ тикы падрониʼ сусаць. Ӈарка хардахад тянёвна ӈэдабтавыць. Халямʼ хадаба ватосавэй падартʼ харвана тамна ӈока. 6 Ёртяӈэ толёдаˮ ненэцяˮ ӈодʼ саць ӈаниʼ ниˮ таӈгˮ. Халямʼ сянда инспектор ёртиˮ поӈгасавэй манэсаръядаˮ. Хулкосьедоʼ ӈани толабидоˮ. Маткад ӈока поӈгамʼ мэць ватода яӈгу. Таддикад хулковандоˮ ёльцаӈгана поӈгамʼ моёпада няби лабетана сидяриӈэ ӈанондиʼ ниня тибёбтиˮ тара. Халямʼ сянда ёртиˮ ӈобʼ маниейдаˮ. 7 Чапаевскмʼ нюбета таӈоцяӈгана Ефим Иванович Атаманмʼ лаханакурць няӈадамзь. Пыда савовна ханена ненэцьʼ. Небой поˮ ёрманда мальӈгана юкад вата сиднтет тоннʼ халямʼ плашкоутанʼ мимызь. Хусувэй поʼ пландоʼ юкад вата самдяӈг тонна пир. Сита нядабадада, лабетенаданда неканда ӈарка хасава ню манзара. Афанасий Атаман тедаʼ ӈацекы ненэць. Небой поʼ ёртиˮ ӈарка ядя едʼ радиоприёмникмʼ матомэхэнзь. Тюку похы ёрмаханандиʼ мале няхарʼ тонн халямʼ хадавэхэнзь. 8 Ёртиˮ поӈгана мэваниʼ мальӈгана Аксаркахад сава юнʼ тось. Ӈарка ядяндоʼ едʼ ненэцяˮ есядамдоʼ няˮмаӈгуˮ. Таддикад пирдырӈаˮ. Ёртя ӈарка яляʼ ёльцяндʼ хибядоʼ ӈока халямʼ хадаӈгу, тикадоʼ мядонзэй няˮмаӈту. Нерденядоʼ мирета магнитофонмʼ еˮэйта. 9 Силантнй Семёнович Тоболькомʼ мякнанда ховась. Пыда тикы яляханаˮ ӈопойцэ ӈэвадёвысь. Мята терˮ Аксарканʼ ӈаврандуванзь хэвыць. Хадя заводдоʼ ёртидаˮ ӈавракохона томдабавыдась. Пыда ӈарка ненэць. Пилиʼ ёртяӈэ манзарась. Харта мята терсавэй Талаво - Казымскмʼ нюбета таӈоцяӈгана нюдяко хардакохона илеˮ. Тэсавэй ненэць. Ӈарка хасава нюда тыдаˮ пэрӈа. 10 Хардандоʼ хэвхана пэдара поӈгана таʼ тыдо няˮ амба пэръядоˮ. Аксарюганмʼ нюбета яха харахаˮна тэсавэй хаби мале ӈока. Тюку нараʼ Саля явмʼ тяханяʼ нивэдоʼ мадаˮ. 11 Сергей Климов неры вадеˮмы яхана иленя ненэцьʼ. Пыда харта ӈа. Тыда пэрӈа. Чапаевск харданʼ халядамда хованзь ёртяхаˮ хаˮмормысь. Хусувэй поʼ таремʼ нита няʼ илеˮ. Ты пэртя ёртяхаˮ ӈамзадамдоʼ тэволасеты. Ёртиˮ ӈарка яляхана нида манэˮ манзь ӈаниʼ тута. Тюку похоˮ на ӈопойриӈэ хаюрць ни серосʼ. Хомбавы ненэциениˮ тарем илеˮ. 12 Василий Сэротэтто падвы 13 ---- 14 Ненэциеˮ ил 15 Сыня яхаʼ терˮ 16 Сынямʼ нюбета яхаʼ Пэ хойʼ сюмб ядхад нюдяко лохортаӈэ сюлартаханда Саля ямдʼ моӈгатеˮэ яхаӈэ ӈадара. Сидя тримананда иленя ненэцяˮ халяримʼ пэрӈаˮ. 17 Ӈоб таӈоця нюм Ямгорт. Шурышкарской районханаʼ ӈа. Сяны поʼ ӈэвакы, теда хибяхарт хардандоʼ ӈамдаманʼ нидя тенё. Иландоʼ ӈани няхатоʼ тасла, харта сехэрэвнанда миӈа. Ненэцяˮ ервсипой илеˮ. Тарана падродоʼ Овгорт харданʼ ӈанохана ханлэйдоʼ. Неˮ нюдёˮ мякнатоʼ вадабидоʼ. Хартоʼ манзаясипой ӈамдыˮ. Ханяӈыдоʼ хоровасавэй, юносавэй. Хахаяда пэдара ханедасавэй. 18 Ӈавхы похоˮна "Мужевской" совхозʼ хоровиʼ суюˮ вадабавы. Тамальӈгана тикана манзаравы не Антонина Петласова тарем тикы поʼ тензебтембида: 19 - Вадабадаваˮ 100 суёсь. Ӈамгэ пирхана хибяхартахана ниня таранаӈэ толэйдонзь. Малʼ хабаръянаць... 20 Ӈабцата хардаха илена ненэциедоʼ харто пыхыдадоʼ яхадʼ, пэдахад илебтембавыдоʼ. Хэвняд нядаӈгодамʼ ивы ӈатеˮ. Неноховавна ядоʼ картофельмʼ саць савовна вадаби. Тюку похоˮ на таремʼ мэмы ядоʼ мрэй ӈумганаˮ соярэй. 21 Хасаваˮ, нетёˮ, нютё ня хартоʼ пирувнандоʼ халямʼ пэрӈаˮ. Пётр, Мария Пырысевхаʼ, нюмдиʼ Вениаминмʼ, нямдиʼ Сергеймʼ няць ӈобкана ёрӈаˮ. Ханесэйдоʼ етя турта ту ӈанонʼ мипидоʼ. Харто хадядамдоʼ ханяʼ хаереˮ. 22 Тюку Б.Жилинʼ тадтавы сидяӈгахана Пётр Пырысев мядʼ тер маниедаˮ. Няби сидяӈгахана няндоʼ миндя ту ӈано. 23 Ф.Вэнуевоʼ падвы 24 ---- 25 Халя пэрма 26 Манзаямда теневада 27 Георгий Филиппов ёртя ненэць. Илеванда ямбанʼ манзаянда еˮ эмня ӈока нямвэда яӈгу. Тэри манзаямда савовна пэрӈада. Ӈабцата ӈодʼ тарцяри ненэциенаˮ яваˮ ияˮамбидоʼ. Халямʼ пэрма нядандоʼ пере. 28 Георгий Гавриловичʼ иланда тарця. Ненэй мякана Полуй яхаʼ вархана соявы.Нисяхаютаʼ небяхаютаʼ сиднтет нюдиˮ ӈэвы. Георгий ӈаркадоʼ. Потаˮ това мальӈгана тохолкованзь хэвы. Белоярскахана ӈэда школамʼ ёльцевы. Тикы хардахана хадахаюдаʼ, ирихиюда тохолкованда мальӈгана илевэхэˮ. Нюдяко ӈацекы ӈэванда мальӈгэхэдʼ манзара тохоламбавэдиʼ. Тунда пяд пэрцетвы, пэтавы. Тамальӈгы похоˮна вэнекохонаˮ ӈэдалёʼ пиˮ тэвабавы. 29 - Ӈэдалёрманʼ саць харвасетыдмʼ. Вэнониʼ ӈулиʼ мэбеӈаць. Неноховавна мято, няюв хадридоʼ минзеты, - тедаʼ тикы ялэда таремʼ тензебтембида. 30 Ӈацекы ӈэванда мальӈгэхэд, ӈокая тыˮ тенеʼ. Тет классмʼ малемяхаданда выӈгана иленя нидаˮ нядаба хаёвы. Тамальӈгана нисяда хаӈгулавы, лекарˮ мятʼ еремысь. 31 Хуркари манзаямʼ ниди пилюсʼ. Солдатӈэ нивы тара. Ӈацекы ӈэванда мальӈгана харв нид мантэвы. Махамда мэвы. Понʼ лекарʼ мякана юсидавы. Тедаʼ ӈарвомаханда маханда едя ӈадиберць пэй. Хуркавна ӈод ӈопой яхана мэсь нидя пирас. 32 Илебей ненэцяӈэ хэмяхаданда пприбтямʼ ховы. Нянанда хаюпа хэвы. Тамальӈгана ӈысыхана мюсермы. 33 Теда ненда няʼ тет нюдиˮ. 34 Филиппов ӈамгэ пирхана халямʼ хадаба Горно - Князевскʼ ёловахаˮна пэвыць. Пуна Харсаим харданʼ тэввы. Сидя юкад вата тетимдей поʼ Саля яв мюня ёрӈа. Сывʼ тэхэнатаˮ мэсь пэрӈа. Мюсерцеты. 35 Елова ялэˮ тоб хусувэй ёртя манзаямда саць пясатыда. Ӈамгэрт сарё, мерця ӈэбта ӈод халямʼ хадабасетыˮ. Хонёвдавэй, ныланавдавэй манзарасетыˮ. Нянандоʼ ӈэрм янаʼ таӈы ирыˮ хэв ӈэдара ӈэсетыˮ. Георгий Гавриловичмʼ халямʼ хадабавамда тензебтембаванда мальӈгана писяцумба мась: 36 - Ӈарка хадямиˮ ӈэдаравась. Сюдбяко ехэнась. Няма яˮамавась. Ӈанониʼ хэвхана ябцоримда ӈадимдесь. Поӈгамиʼ ӈули ӈадмэдась. 37 Ертяˮ ненэць ӈавармʼ ни пирембю. Хулкованда мальӈгана халямʼ хыраӈгу. Ӈаябадхад сава ӈамгэ яӈгу. Тюку похоˮна халямʼ пэрма сер тоена миӈа. Ёртяˮ недбямдоʼ таминандо нидё нямарпюˮ. Ӈока ирыˮ хэмяхад вадпою мипидоʼ. Ӈокаюмʼ пелямдо ӈавраӈэ нямарпидоʼ. 38 Харсаим хардахана мэваниˮ мальӈгана халямʼ хадаба вато тамна яӈгусь. Яха вархана ненэцяˮ ӈокаць. Георгий Филиппов хусувэй мэваˮ Садя - явʼ няювʼ сылаӈгасьʼ. Няданда пойда манзаяханда хамедёвада ӈадись. Масиʼ тюку поʼ ӈарка халямʼ нямаӈгодакы. 39 В.Сэротэтто падвы 40 ---- 41 Тёняӈы ниˮна ил 42 Мандадпатоʼ тара 43 Тандаяˮ толыртоˮ тянё ненэциеˮ серо тасламбда Сергей 44 Харючи Енсяʼ няӈы яˮамнаˮ ядэрӈась: Красноярск маркана ӈэрмˮ терˮ ненэциеˮ нябимдейʼ малёвадоʼ ӈэвысь. Эвенкийской округхана илениˮ ассоциациядоˮ пыдоˮ ӈодˮ таняˮ. Алитет Немтушкин серм пэртядоʼ нердена вадамʼ мэмэдась. ОКругханандоˮ ханзерˮ илевамдоˮ ваде мысь. 45 Эвенкия мале сян ненэцие тэнз ненэй ненэцяˮ, тавысˮ, мандоˮ, тасуʼ, хабиˮ, туӈгосˮ ӈобанзер илеˮ. 46 Сергей Харючи, таняд тоˮ махаданда, округнаʼ паднанахаˮ таняӈы ниʼнаʼ, иламʼвадеˮ ӈасы. 47 - Пудана тет похона ӈэрмʼ терˮ толыртоˮ тянё Ненэциетоʼ илˮ ӈадя вомы. 48 Тяхакуй похоˮна янаʼ ӈарка ервˮ нядаӈговадоˮ ӈадьсеты. Тытоʼ ӈамзи, ханесэйтоʼ хобˮ, халямдоˮ миць ямадоˮ. Сероʼ несэйвомахад нямнандо вадасялмаˮ. Тедаʼ хибяхартахана ниˮ тараˮ. Манзаясьвадоʼ, ябе иʼдмˮ пэрмадоʼ тюку ялэй иладандоʼ хая. Хуркари хабцяӈгахаˮ хаӈганидоʼ ӈокмаˮ. 49 Красноярской крайˮ ӈэвахана мэна Александр Лебедь, ненэциеˮ нядабавамʼ вадекава вадетархада. Округхаˮ серо пэртяˮ хартоˮ нерняку ниʼ ӈаˮ. Таняна ӈэрмʼ тер ненэцяˮ сидя округхана, Таймырхана няби Эвенкияʼхана илеˮ. 50 Тикахавахад, техэ малханда манэць, хуркаˮ ӈэдакыˮ. Ӈопойʼ турмахана, ӈопой яляˮ вадахатоˮ инзелевахана хамэдита яӈгуˮ. Маняˮ округваˮ ӈодˮ, Тюменьʼ няˮ поёдиʼ тасла тамна яˮамӈахаʼ. 51 Тиканда, Красноярской край ӈэрмˮ терˮ ненэциеˮ ассоциацияндоʼ съездахана лаханаʼмахадандоˮ, янаˮ ӈарка ервхаˮ, ненохковавна президентанˮ, вадамˮ ӈэдараванзь таславыˮ. Харто яндоˮ серо няˮамбаданˮ А.Лебедянʼ лаханаˮ. Тольфтоˮ тянё ненэциеˮ едʼ нядаӈгова сахамлавы ӈэя. Хуркариˮ табекоʼ законʼ, постановленияˮ тэри падаркана ӈэдаˮ вадаˮ нёяˮ ӈаˮ. Округхаˮ няювʼ ӈэдарамбадаˮ есяˮ яˮ пондˮ нёяˮ юхурʼ. Ӈабцаквата, президентанˮ маˮ, янаˮ ӈарка табекоˮ - конституцияˮ ханяӈы таслирода несеймдаʼ сава. 52 Ӈани вадетадоˮ - тэраӈгова серˮ. Ханяриˮ ненэцямʼ тэрабабˮ толыртоˮ тянё хибяхатˮ тэрабадаˮ ненэцьˮ законʼ саирмана мимбатаʼ сероˮӈа. 53 Тиканда, Сергей Николаевич Харючи маʼ: 54 - Таняны ненэциеˮ иламʼ манэць, таремʼ таслав. Тохолковы ненэциедоʼ, паднанидоʼ. радиохана манзаранидо, сермʼ теневанидо ӈопой сехэрэнʼ тамна хʼамувдавэй. Ӈоблад илʼ сертабада ниʼ ӈаʼ. Тад нерня мандалпато тара. 55 Г.Тохолиʼ падвы 56 ---- 57 Пэдара вадёда 58 Тюку илаӈгана, сава сермʼ минрена тянё ӈэбто ӈод, таня. Ӈоб тарця организация "Ямаллешоз". Горнокнязевшадʼ ӈэдалёдана, 59 лаптана холенанаˮ ненэциеʼ манэӈаваць. Мэкад серӈэ тасла няндоʼ ӈэдалэйˮ янаць. Ӈамгэмʼ пэрмамдоʼ таславанзь, хибя ӈэвамдоʼ маˮнэманзь хаяваць. Таня тэваˮ манэӈаваˮ, "Ямаллешоз" ненэцяˮ пякоциˮ ӈабтамбавыˮ. 60 Маняˮ сиддоʼ савовна хонрамба пяваць. Поӈганандоʼ 61 ӈарка ервадоʼ Купчинский Валентин Вячеславович, ӈэвы. Пыда пэртяндоʼ манзаяндоʼ нямна мале сян вадамʼ хэтась: 62 - Тюкона манзаранаваˮ юˮ сидя ненэцямаʼ. Малˮ "Ямаллешожана" ӈобкана манзараваˮ. Сидя ядя лабтана ямʼ хасабтамбада пиˮ ӈабтамбиваˮ. Нюртейнаˮ неркаˮ. Тикы пуд хадыˮ ӈэӈгу.ˮ Теда ӈокаюмʼ пелямдоʼ сертаваˮ. Тедари ӈуда тарка ямбˮ. Мале ӈока поʼ хэмяд нюнаˮ нюˮ вадавыˮ пэдаранаˮ помна сюрбертаˮ. Тамна ниʼ манд, еня вадавы пяˮ ӈэдакыˮ. Тикана хавна ныланалвамʼ сертабиваˮ. Маси ӈани похона Салехард терˮ, мядондинаˮ ныланаванзь туртаˮ. 63 Маняˮ малӈэ савасермʼминреваˮ. Тедари ненэцяˮ нинякэдоʼ хамедамбюˮ. Ӈамгэ мянʼ по хэмярихид пуномда. 64 Тюку Х.Ясавэйʼ тадтавы сидяӈгахана тюˮгуна сятаняна маниенараˮ В.В.Купчинский. 65 Хэвхада марцьхэда 66 С.Ю.Куманёв. Ӈылняӈы сидяӈгахана ӈацекы ненэцяˮ вадабаванда пядамдоʼ хамедамбиˮ. 67 Я.Марининаʼ падвы 68 ---- 69 Ӈарка лекар лахана 70 Манзаямиʼ мэнев 71 Салехардахана Вера Ларовна Хоротэтто иле. Пыда ӈацекыˮ лекараӈэ манзара. Ӈамгэʼ пэрмамда серокута серʼ вадеʼӈадась. Газетанʼ паднанаваˮ Василий Сэротэтто иланда, падарт пададась. 72 - Вера Ларовна техэ паӈгар ханяд ӈаʼ. Иринад, нисянад хибяˮ? 73 - Мань харниʼ еркарамиʼ Хорэляʼ. Ямал янаʼ малхад ӈадмʼ. Танянанда Вэбаркаˮ Салямˮ нюбета я таня. Таняна Хорэля еркармʼ мэта ненэцяˮ тюку тендʼ илеˮ. Похо явʼ ханесэймʼ пэрцетыˮ. Вэбаркаʼ, тивтейˮ, някмʼ хадабиˮ. Хэвы похоˮна илебцяʼ ӈокаць. Тэкоцидоʼ таняˮ. Нисямиʼ, хасава ниниˮ, некыниʼ теда лахана таняӈы яˮамна мюсярӈаˮ. Ямалхана Хорэлиˮ халмер сюрпалава яʼ таня. Яӈга яхана ӈа. 74 Небямиʼ Пэˮ тер. Ӈавнанда таняд няръяна луцахатˮ хунвыˮ. Тамальӈгана луцаˮ ты марпвыˮ. Небяниˮ нися тыдаˮ хунабтамба Ямаланʼ тэввы. Тедаʼ лахана ненэй ненэцяӈгана ты илʼ. Тэсипой выӈгана хибяхарт иле нидя пирас. 75 - Ханзерʼ лекараӈэ хэсян? Сяхаʼ тарцяʼ иӈут хаˮамсян? Ӈамгэ лекарʼ манзаямʼ тэрасар? 76 - Пилиʼ ненэциеˮ хабцяӈгатˮ савумдамбаванʼ харвасетыдмʼ. Иринаниˮ поӈгана тадебяʼ яӈгусь. Мале матдомдей классахана тохолкованиʼ мальӈгана лекараӈэ тахолкованʼ харбильиваць. Тамальӈгана хардахананаˮ тохолкода ӈацекэхэтˮ лекарʼ манзаямʼ минрена организациямʼ сертаць. Мань таминиʼ тиканʼ пакалъяваць. Тикахана лекарадревʼ манзараваць. Выӈгад товы ненэциеˮ манзаяцетываˮ. Мерюдоʼ партонтамбиваць, масарпинаць, мадахэйдоʼ сэр тохоцяхана маномбасетываˮ. Пардон хангуртахаˮ тярпасетываˮ. 77 Сибимдей классахана тохолкованиʼ мальӈгана неканиʼ ню яӈгумась. Туниʼ муӈг няада тебвысь. Мань ӈамгэхэртмʼ серта яˮамадамзь. Тамальӈгана харниʼ няниʼ мадамзь: 78 - Лекараӈэ тараӈгудмʼ! Сиднтетимдей классмʼ малемяхаданиʼ Тюмень харданʼ лекараӈэ тохолкованзь ӈэдалэйваць. Таняна сидя поʼ ямбан лекараӈэʼ тохолкованзь хамекодиˮ поӈгана мэдамзь. Пуна Тюменской медицинской институтхана матадʼ поʼ ямбанʼ тохолкудамзь. Тамальӈгана Ӈэрмʼ терʼ ненэциеˮ тэнжатˮ тохолкодаˮ ӈокась. Таймырхад, Архангельск няд, Ханты-мансийской округхад ӈаць. Тохолковамиʼ саць тоенась. Мякданиʼ сиˮˮмиʼ нядабадамиʼ яӈгусь. Ниниʼ тэтаˮ хибяˮ ни ӈаˮ. Ӈабцаквата иримиʼ тэта ӈэвысь. Матʼ ёнарʼ тымʼ мэмысь. Юкад Вата сиʼив нюдась. Няръяна луцаˮ тыда мармандоʼ мальӈгана иримиʼ яӈгумысь. Мята терхаˮ луцаˮ тет юкадʼ вата самляӈг тымʼ хаевыць. 79 Тохолкованиʼ мальӈгана сёбар пирибтядамзь. Ӈокаʼ мэваʼ пирдырманзь ядэрцетываˮ. Ханяӈэхэна нюртей ямʼ ханабасетыдмʼ. Сёбарʼ ӈэва ханяʼ савась. Тохолкованиʼ ямбанʼ ӈобкартʼ нидамзь хаӈгурʼ. 80 Самблянзимдей тохолкова похонаниʼ хаюпа хаядамзь. Хасавами тамальӈгана Курган маркана тохолкусь. Институтмʼ ёльцемахаданиʼ Салехардан ʼманзараванзь сиˮми ӈэдараць. Округхы лекарʼ мякна ӈацекыˮ поликлиникахана манзара пэйваць. Тюку тендʼ ӈопой яхана ӈацекыˮ лекараӈэ манзарадмʼ. Мале юкад вата сиˮив поӈэ хая. 81 - Мят терʼ хуркаʼ? 82 - Теда маниʼ тет нюмиʼ; сидя не, сидя хасава. Вэсакомиʼ сиˮми саць нядаби. Ӈарка хасава нюмиʼ, Санкт-Петербургхана ӈэда лекар манзаяʼ нюявʼ ненэциеˮ тохоламбада академияхана тохолку. Ӈарманда серʼ лекараӈэ манзараванʼ харва. Ӈаниниʼ школахана тохолкуˮ. 83 Нюртей Салехарданʼ тованиʼ мальӈгана мяˮмиʼ яӈгусь. Тамальӈгана ӈарка хасава нюниʼ ӈопой поданда хаясь. Ӈохой поʼ ненэцяˮ мякана илеваць. Ӈулиʼ сава ненэцяцьʼ. Вэсакомиʼ ӈока мэва Аксарканʼ, Лабытнанги харданʼ манзараванзь хаӈадонзь. Мятваˮ таняна таванʼ харваць. Маняˮ тюку тендʼ ханяхартʼ ниваць ханьʼ. Манзаямиʼ сиˮми няʼамбада тоˮолха ӈэсеты. Ӈацекыˮ поликлиникахана ӈулиʼ сава ненэцяˮ нянаниʼ манзараˮ. 84 - Манзара пэвандʼ мальӈгана сит нядабада ненэцяʼ таняса? Хибямʼ тененʼ? 85 - Сиʼми саць надавы Чаплыгина Галина Васильевна. Мань ӈарка нядни толабив. Нюртей Салехардхана ӈэда комбинатанʼ толёда поликлиникахана манзара пэйваць. Ӈобкана ӈока по ямбанʼ манзаранинзь. Теда лахана пыда пэрмы манзаямда тяхаʼ минрев. 86 - Пыдар ненэй ненанёʼ, нянадʼ манзарана лекарˮ хурка? Таремʼ тасла ӈамгэ ненэця тенз лекарʼ манзаямʼ саць пирӈада? 87 - Маня ӈацекыˮ поликлиникахананаˮ манзаранаӈэ ханя сававаˮ. Поӈганана сяхартʼ ниваˮ поёмбасегуˮ. Юкад вата сиˮивʼ поʼ ямбанʼ хибяхарт: вэва вадамʼ няниʼ хэтмада яӈгу. Хибяхарат нись манʼ, мань ненэй недмʼ. Лекар поӈгана ненэцяˮ тэнзмʼ нива тасламбасетуˮ. Нюртей маняʼ лекараваˮ. Ӈацекы пэрӈаваˮ. Хусувэй хибя харта манзаямда ӈулиʼ савовна минребта тара. Иба яхад товы есямʼ сопдаˮ ненэцяˮ понʼ ниˮ пересетуˮ. Маняˮ манзаяханаˮ ӈацекы мэненаˮ, манзаямдоʼ савовна теневанаˮтикариʼлекаранэ тара пирӈадоʼ. 88 В.Сэротэтто падвы 89 ---- 90 Тохолавэда ӈока 91 Тола юкад вата няхарʼ по Прасковья Хунзи Шурышкарской районхана ӈэда Ямгортʼ хардахана ӈацекыˮ хаби вадавна тохоламбида. Таӈоцяндоʼ Саля ямд нявотана пародадʼ лаӈг ниня ӈа. Сабе ӈока ненэцяндо яӈгу. Прасковьяʼ тохоламбадидаˮ тамна тяхаʼ тохолкованзь Овгорт харданʼ ханлэйдоʼ. Тикы неʼ тохолавэда 92 ӈока. Ӈацекыˮ харто вадамдоʼ мэнедо. 93 Ӈаркомбойдоʼ Ямгортанʼ тэвбатоʼ сиддо тохоламбавы не мятʼ мидоманзь хэсетыʼ. Мэманда ялэдоʼ тамна ӈокаˮ. Ӈадьятоʼ Прасковья Хунзиʼ мяттэворӈаˮ. 94 Тюку Б.Жилинʼ тадтавы сидяӈгахана ти П.Хунзимʼ маниенараˮ. 95 Х. Нямбараʼ падвы 96 ---- 97 Тёняӈы нинаˮ илʼ 98 Носкоʼ хардаханаʼ 99 Маняˮ ненэй ненэцяӈэ культурава минре варева мэӈаваˮ. Тёняӈы нинаˮ Долгано - Ненецкой округханаˮ ӈобтикы ниʼ хасенаˮ. Ӈобʼ тарця не культурахана манзарана Тэседо Лариса Кимовна. Носко ӈэсыхана культураʼ нямна методистӈэ тара. Няндаʼ газетанʼ паднанаваˮ, Марина Яр тэворӈась. Пыда манзаямда таремʼ вадеˮ мэдась: 100 - Мань культурахана юˮ сиˮ ив по манзарадмʼ. Пили нерде Караулхана, Байкаловскхана методистӈэ тарадамзь. Ненэй ненэциеˮ культурамʼ савовна тохоламба пявана мальӈгана, мань минханиʼ выӈгана иленаˮ ненэциеˮ мядомана ӈэдалёрць пэйваць. Ӈамгэ ёльцяӈгана Носко ӈэсынʼ илелъяваць. Харни ӈацекыˮ сянакубцˮ маламбидамзь. Тикыниˮ хавна невхы илемиˮ, сюдбабц, ярабц маламбидамзь. Таʼ ӈанохана ядэрцетыдмʼ. Вэсако, пухуцяˮ теневанидоʼ нянандо, яʼ ӈылʼ ханабидоʼ. Ӈадьбяниʼ ӈарка ненэцяӈганаˮ лаханако варемиʼ мэцьтыдмʼ. Хусувэхэна хонрамбасетынʼ. Пыдо яʼ пянымана вадеʼцетыдоʼ. Тарем нянандоʼ лаханакуртахани, хусувэй илемямдоʼ ивхалцетыˮ. Няндоʼ инзелеб, вадетаʼ иландоʼ мань ӈани мэмэрахами ӈэсеты. 101 Халямʼ хадабадиˮ хэбидя ядяхана таӈоциеманаˮ ядэрцетываˮ. Хуркари конкурс мядоʼ помна сертабысетываˮ. Неноховавна Танам яхаʼ сидя тримана мядˮ ӈока ӈэсетыˮ. Таняна иленахаˮ концертмʼ ӈадимдесетываˮ. 102 Ӈадьбятоʼ выӈгана иленаˮ ненэцяˮ хэбидя ялямдоʼ ӈули ӈатесетыдоʼ. Сыра харданʼ хаморпатоʼ сиднаˮ хонрамбасетыˮ, мандаˮ, таʼ ӈани туидаˮ. 103 Ненэйвана тыˮ пэртиˮ ядяна ӈули ниваˮ хасена сету. Выӈгана хаморта ненэцяˮ ӈока ӈэсетыˮ. Ӈадьбяна нинаˮ маябтамба варева 104 мэцетываˮ. Тикана культурахана манзаранаˮ ӈарка концертмʼ ӈабтасетыˮ. Ӈопой теда тюʼˮу миндя ненэциенаˮ тэри хасенаˮ. Ихиня пыдо культурамʼ тамна тяха нерня минребто тара. Сиднаˮ ӈамгэхэртахана нядабаванʼ ниʼ харваˮ. Ханяӈыдоʼ вадахартамдоʼ ехэраˮ. 105 Ӈамгэри фестивальнаˮ Дудинкахана ӈэсетыˮ. Мань ихинаниˮ выӈгана иленаˮ ненэцяˮ ӈани таня тэворпато сероˮӈа. Теда ӈэхы яхана ӈа, тадтикад тыдоʼ хаебабцяпдоʼ яӈгу. Тарця фестивальхана ӈока ненэцяˮ тэнзотоʼ серʼ малюрцетыˮ. Мандоʼ. туӈгосˮ, тавысˮ, ненэй ненцяˮ. Сэв сёбтасетыдаʼ. Хусувэмдоʼ панэвнанда тумдаӈгур. Ненэй ненэцяӈгав ӈули пэврёсетыˮ. Маняˮ таремʼ янамбовна культураваˮ нерня минреваˮ. 106 М.Ярʼ падвы 107 ---- 108 Панэцидаˮ сямдаӈгуˮ 109 "Тирӈа - муноӈа, ӈамдаӈгу - мунзяӈту." Тикы ӈамгэ? Ханя, неняӈг. Вэя ӈаворманда еˮэмня нензй ненэцяˮ хуркари яʼ ваал сертавыˮ. Ӈавнанда неняӈгˮ пумгадʼ ӈэдаравыдоʼ. Ӈоб яˮ ваалкана янʼ серодоʼ сертаванзь хаˮамвыдˮ. Ихиня ненэциеˮ яʼ сармикˮ яебтамбувнзь турӈаˮ. Ядембада нумгана тыˮ тэри ни хасенаӈгуˮ. Ирындоʼ ёльцемяхадʼ ӈани пырдари нумд ханӈаˮ. Таняна Нум иридоʼ хонрамбида: 110 - Ханзер яʼ няна манзарасадаˮ? Малʼ тодаˮ? 111 Неняӈгˮ тарем манзь пэрӈаˮ. Юдʼ мян нинаˮ яʼ няна хаиˮ. 112 Неняӈгˮ, ӈобтикы, яʼ, нуʼ сармик тотрев Нум ириидоʼ ӈадимдевыˮ. Ненэй ненэцяˮ таремʼ манзеты: 113 - Ӈэванд сер неняӈгˮ нёдʼ маядамбю Хадабабнандʼ - 114 хадад: 115 Ханяӈы ӈацекыˮ неняӈгмʼ нямбато тодоʼ, ӈэдоʼ ныдпасетыˮ. Тикы пуд ӈэдараӈгудоʼ. Выӈгана иленяˮ хуркари сероˮ тенеˮ. Нум ириʼ тикы ненэциеˮ танарасетыда. Ханяӈы тэсипой хаёсетыˮ. Нум нензямзь ӈарка ядембадахана неняӈгˮ ӈэдарамбсетыˮ. Хэцяламзь ӈокая тыˮ яʼ сидат сехэдасетыˮ. 116 Неняӈгˮ ӈокамбатоʼ. Нум сертавы ӈэвадандтоʼ ненэця юрсетыˮ. Хойхана илена хибиˮ харто неняӈгˮ питарпабцяндо таня. Тикы - пур. Ӈоб выӈгана илена, пурʼ ӈамгэ тоолха ӈэвахад тенева. Тумʼ пятамахадʼ, ту ниʼ ябтёй няӈгадмʼ мэӈгу. Ӈули паль якэ ӈадимда. Неˮ якэмʼ лапка, ӈопой вададаʼ ӈэсеты: 117 - Неняӈгэй, неняӈгэй пин, пинэй! Иринатаˮ хадавы, писянатаˮ яхавы, хаданатаˮ парквы, небянатаˮ сэдвы паркацидаˮ сямдаӈгов! Пин, пинэй! 118 Ханяӈэхэна пихиня тыˮ тяхана пурмʼ сертабасетыˮ. Ӈамгэ пират тыˮ хасена нусетыˮ. 119 Панаевск терˮ хартоʼ пардондамдоʼ сертавыˮ. Пыдоʼ ӈодядамдоʼ, тудакодамдоʼ. малаванзь, халядамдоʼ хадаванзь ханпатоʼ, нянандоʼ ӈумгад пиревы юрмʼханлаˮ. Ӈудидоʼ, сядодоʼ ёӈгадоʼ масарпиˮ. Неняӈгˮ ненэцянд ӈамгэ пиратˮ ниʼ ӈамдортˮ. 120 Тадари ӈыликынаˮ ирыдоʼ пэӈгу. Ханяхартана ненэць ниʼ хасенаӈгу. 121 Ненэй ваданʼ 122 Марина Ярʼ падвы