1 Ӈацекы ӈарка едʼ 2 Хой ӈацекыˮ илʼ 3 Луца ядя падаркана нюртей маӈгты иры- ӈацекыˮ яляцэ толы. Ӈамгэри ненэцьʼ, ӈацекы ӈэванда ёльцьӈгы иламда, илеванда ямбанʼ ибетада. Нюдя ӈэванаˮ мальӈгана иландʼ несэйвана сырӈаваˮ. Хусувэй хадкэӈгана сермʼ харнаˮ сэвханаˮ, харнаˮ пяныканаˮ маниеваˮ. Ӈацекы ӈарка пэртяда манзаядатикы сянакурма. Хойхана вадёдана ӈацекыˮ, хардахана вадёдана ӈацекыˮ няхататоʼ иландоʼ яӈга. Хардахана ӈацекы ядя ямбанʼ ясляхана, садикхана мэ. Хой ӈацекыʼ иланда ӈулиˮ панӈа. 4 Мань пудана ӈэдалёрмахананиʼ Тазовской район няна хой мякнаниʼ мэдамзь. Теда няндаˮ выӈгана илена ӈацекэхэʼ ӈоб сава ядя нямна паднаӈгудмʼ. Пыдиʼ пыхыдадиʼ газетс хана манэманʼ ӈулиˮ харваӈаханзь Пилиʼ нерде нюбедиʼ вадекарцядмʼ. Сэр сокмʼ мэта хасава ӈацекыʼ нюмдя Пачо. Тет пода. Хэвхананда паридена сокмʼ мэта нябакода. Нюмдя Пяйне. Матʼ пода. 5 Ӈамгэри яля хубтахад пэӈга. Пыдиʼ пэвсюмя няна понʼ сянакуромахаданди, таремʼ ӈодʼ нерденя мынирта вэнеко сенахад юркорцетыхыʼ. Пяйне папамда ембата нядабасеты. Ӈацянда темʼ мипсеты, маманда сабувнда хормʼ сабсеты. Тикы серодиʼ мэсоˮмахадандиʼ, тёняӈы Вэсако нисямдиʼ манэманзь хэсетыхыʼ. Вэсако нисяӈэ иримдиʼ нюмдебасетыхыʼ. Пачо тыˮ маˮламбдахаˮна некамда нядаба ханцеты. Тыдиʼ тэврамахадандиʼ Пачо сяямʼ тынзямда нэкалцеты. Ярколани ӈарка нита поӈгана пися ӈаркоцяраха ӈэсеты. Ханяӈэхэна ӈацяхаданда ереберцеты. Ӈэванда серʼ тыʼ яркыба пябнанда. 6 Пяйне ӈарка недревʼ ханяӈэхэна инямʼ нямбасеты. Сёнзянда мюй вэва ӈэбта, вадоʼ махана тыда ерамбасеты. Ханяӈэхэна ӈацянда минрена тымʼ ханя вэтолтаʼ. 7 Тынзь ёльцемяхад яӈор сяйвомохадандоʼ ненэй илндиʼ пэсетыʼ. Ӈацяндиʼ ӈэдалёрць хэбʼ, нисяндиʼ хан ӈэмяна яраць хаюрцетыхыʼ. Яляна юдмянʼ яӈорэй пёдсетыхыʼ, ярцетыхыʼ, ниди сянзь нюцямбасетыхыʼ. 8 Ихиндиʼ ӈамгэ то, тарцяхаʼ ӈэсетыхыʼ. Пяйне сэдоранамʼ манэпата, небянда лэцемʼ ханзеты, сэдора ӈамдсетыʼ. Пачо миртямʼ манэпата, мирць пэсетыʼ. Ханакомʼ ивхалабти, ханакомди ӈобтʼ нямсетыдиʼ. 9 Ӈани харвобтана серʼ, лаханакомʼ вадема. Лаханако вадепатиʼ, малˮ ӈобт вэтасетыдиˮ. Ханяӈэхэна вэсако нисянди ӈэвадёбʼ. лахананкодамдиʼ ханзь иримдиʼ маханя ханасетыдиʼ. Тикы намдвыди пелей няна няхати вадецетыдиʼ. Ханяӈэхэна ӈопой лаханакомдиʼ сидя сян яля вадецетыдиʼ. 10 Тамна тикытиʼ хавна луца вадамʼ тохолаванʼ харваӈахаʼ. Луца вадавна лаханакурта танябʼ, етри савовна инзелесетыхы. Пяйне таремʼ мась: 11 - Мань ӈармбаниʼ луценедмʼ ӈэӈгудмʼ. 12 Пэвсюмя няна хусувэй пэртяди манзаядиʼ, сянакоди ӈулиˮ паӈода миӈа, ӈани ӈамгэри малʼ ʼюрыбидиʼ. Хонава ёльцьӈгана, лаханако мэцетыхыʼ. Няхатиʼ инзеленандиʼ хонарасетыхыʼ. 13 М. Ярʼ падвы 14 Тюˮуй сидяӈгахана маниенаюдаˮ Пяйне няби Пачо. Ӈыльняӈы сидяӈгахана мятоʼ терˮ: небядиʼ, ӈацядн, Вэсако нисядиʼ, некадиʼ, ӈарка нябакодиʼ. 15 ---- 16 Ӈатебясавэйˮ 17 Тазовский район мэта есядамда Газпромхад паӈгадёда организацияˮ ӈэдарамбасеты.ˮ Ӈопой Ямбурггаздобыча тикы районанʼ мимандада самбляӈг юʼ миллион еся пир. Есясявахад тиртя ӈаноʼ Экспедицияˮхана манзарана ненэцяˮ ӈамгэхэртмʼ ни пэрˮ. 18 Еся ӈэва мирмʼ маˮламбада инспекцияʼ терˮ май ирыʼ нерцю самбляӈг миллионхад ватамбой есямʼ Ямбурггаздобычахад хана вадеˮӈа. Тикы есьдоʼ таславы яляхаˮна Тазовской район едʼ мипвы ӈэбто ӈатебясяӈгуць. Тедак ʼямʼ мэмамдоʼ нидоʼ салдамбюˮ. 19 Тазовской район ервˮ Газпроманʼ тидпой лаханаˮ. Май ирыʼ ерня округанаˮ районата ервˮ есясявамʼ тасламбиць. Теда вадета районʼ ервʼ Николай Николаевич Харючи таремʼ мась: 20 - Сямянхатʼ иландоʼ саӈговотаˮ Пуровской, Надымской, Тазовской районˮ. Харнаˮ тикы сермʼ тасла ниваˮ пирасˮ. 21 Округанаˮ Ӈэвахы Ервʼ Юрий Васильевич Неёлов ОАО "Газпром" правления председательмʼ Рэм Иванович Вяхиревмʼ тасалкованзь хаӈада. Тикахана маняˮ округаваˮ, няби "Газпромˮ" тад нерня пяванда манзаяндиʼ нямна тасалкодӈахаˮ. 22 Тикы хавна районˮ газмʼ тюˮу тарпрамбада нитоʼ нивы сертабада сероʼ нидо юрыбюʼ. Ямбургахана сидя ӈарка ерв совещанием нэӈгухуˮ. Тазовской районхана манзарана организацияˮ поёдоʼ тасламбаӈгуˮ. 23 Г. Конончук падвэвна. 24 Халмер Седе. 25 ---- 26 Ендали паӈгабты 27 Ӈарка Саля яв сэрта панʼ тамна тюˮу хэртамадавэй. Тици. Ӈопой Тюменской областянаˮ ибаʼ няюна яхаˮ лаӈготоʼ нимня ендалидоʼ паӈгабтыˮ. Ханяӈы харадˮ саво икня ханˮ. 28 Вагайской районхана Тукузмʼ нюбета хардахана илена ненэцяˮ идʼ поӈгана хаиˮ. Областъ депутат Владимир Крамской тикы няхата вертолётхана ӈаварˮ, пардонˮ тэвравысь. 29 Уватской районхад Туртасмʼ нюбета хардахад 277 ненэцямʼ икад тедвыдонзь. Таняна иʼ тамна тюˮу миндяраха. Няхарʼ харад терˮ, 340 ненэць тамна нидавдавэй. Ярковской районхана маяндʼ ёнар мянˮ хибяˮ еремыˮ. 30 Иртыш яхаʼ иʼ Тоболъск марадʼ ӈылна тюˮуриʼ миӈа. Надоʼ ёркахана ӈэда харад ненэцяˮ лакамбой хаебидоʼ. Ӈамгаридоʼ тюˮу тэвабидоʼ. 31 ИА Север-Прессˮ 32 ---- 33 Хануй ненэцяˮ ныланаˮ 34 Пуровской районхана ненэциеˮ нядабада комитетʼ манзарамадаʼ ӈади. Неноховавна сояˮма яхататоʼ хануй ненэциеˮ саць нядабиˮ. Теда мэта понаˮ нердена ирыхад 27 ненэцяндоʼ мале ныланамахадандоʼ мяктоʼ тооць. 35 Тад тованда яляхана ӈани няхарˮ юдʼ мян иба яʼ няʼ ӈэдараӈгуˮ. Таддикад комитетанʼ есьˮ тобʼ, вэсако есямʼ няˮмарпадидоʼ ӈобтаремʼныданаванзь хандаˮ. 36 Пуровской районхана манзарана ервˮ индоʼ ядмʼ мэˮӈаˮ. Хусувэй нюдяко хардахаˮна иленидоʼ сякандоʼ теневыдоʼ. Ӈадьбятоʼ вэсакоʼ, хадӈэда, хануй ненэциедоʼ ныланаванзь ӈэдабтамбидоʼ. Ӈанидоʼ илесь яханатоʼ нядабидоʼ. 37 ИА Север-Прессˮ 38 ---- 39 Ӈацекыˮ ӈарка яля едʼ 40 Туда ни хабтёдʼ 41 Нарэй нумгана выˮ терˮ мерʼ юркурӈаˮ. Малкодадоʼ пи ерня тыда маˮлаванзь сенасипой санасетыʼ. Хаерадʼ сэв тюˮуна хзмяхад, мята хэвувна тыда тэврасетыда. Тамальӈгана хасаваˮ пихиня яляʼ юдеркана сябарцетыˮ. садоʼ теребасетыˮ. 42 Ямальской районхана ненэцяˮ ӈарёйӈэ илеˮ. Таӈотоʼ, сыритоʼ ӈопой яхана тыдоʼ хадоламбидоʼ. Вэтя Окотэтто Неро явʼ няювʼ нявотана есиˮ ёнэхана илесеты. Саць ӈарка ненэць. Нюсавэй, нюта нюˮ таняˮ. Тынзянда 43 няˮамба теда лахапа тытаˮ помна ядэрцеты. 44 Ӈавнанда харта яхананда ӈобʼ хынибэй ненэцяӈэ тодёсеты. Хане пирӈадась. Ӈарманда серʼ хасава нюдаʼ сехэрэмда нёдалӈадоʼ. Тедаʼ няхарʼ хасава нюда: Хайкы, Вако, Юра - малʼ хартоʼ тэсавэйˮ, мядʼ терсавэйˮ. 45 Ириндоʼ мундʼ ӈацекыˮ инзеле пэрӈаˮ. Тюку нарэй яляхаˮна Вэтяʼ ида ядэрӈа. Ӈока поʼ тяхана 46 ӈани тарця ямб нара танясь. Тамальӈгана ненэциеˮ тыˮ ӈамгэ пирхавадоʼ ӈани хаць. Пыда тыда илеванда серʼ тянюворӈаць, ӈокворӈаць. 47 Сянакода нюндя нюнʼ вэсако понʼ сырӈа. Ихинянда ма, тумиʼ ни хабтёд! Илева ямбанʼ ты ненэцямʼ 48 ӈавламбаӈгуда. 49 Тюку Х. Нямбараʼ тадтавы сидяӈгахана тюˮуна маниенараˮ Вэтя Окотэтто. Ӈани сидя сидяӈгахана нютя нюхуʼ. 50 Х. Ясавэйʼ падвы 51 ---- 52 Г. Пуйко 53 Няби небяв 54 ---- 55 Сян сыраʼ сэв хаˮмасятдакэ, 56 Выʼ яхававаˮ сянʼ сыремдакэ? 57 Сян ӈацекы торисятдакэ, 58 Тохоˮмахаданда хэсятдакэ? 59 ---- 60 Выʼ тиӈгэхэд маˮлёсетываˮ, 61 Интернатхана вадёдасетываˮ, 62 Небяʼ еˮэйӈэ толёрисетын, 63 Сейкохоˮнаˮнаˮ пойрисетын. 64 ---- 65 Ӈобˮ луцаʼ вадамʼ тамна ехэра, 66 Луцаʼ ӈамнялада мымʼ ехэрабʼ, 67 Буквакоˮяˮ падракоʼ ниня 68 Хамэдитоʼ яӈгу иˮняˮ ханеркана. 69 ---- 70 Тоходава сермʼ выдсетываˮнёˮ, 71 Яʼ тиӈгэвана хэрисетываˮнёˮ: 72 Явоˮ сёрхаˮна нюд нимʼ нуˮ, 73 Нябиˮ дядпиˮнёˮ техэсяда нувмʼ. 74 ---- 75 Ӈаниˮ няхабинаˮ тохолаӈгуртаˮма, 76 Ӈани ханяӈыˮ савумдаӈгуртаˮма. 77 Небяʼ еˮэйӈэ сит вадецетыˮ: 78 Сёнзякода латаˮ, нюд манзетыˮ. 79 ---- 80 Сит сюрте, ӈулиˮ манэкарт, 81 Янʼ манорако нюр ӈулиˮ ӈока. 82 Тодабцяндаревʼ ӈаниʼ юдабид, 83 Яʼ тиӈгэвана ӈаниʼ самбасанˮ! 84 ---- 85 Сян яʼ сертʼ нюд тохоланʼ, 86 Небяʼ тотревʼ саць тараӈан. 87 Яʼ ханярина мэбˮнанд ӈодˮ 88 Нюд тенериӈгуˮ няби небякомдоʼ. 89 ---- 90 Нувʼ сармикˮ тоˮ 91 Нумда ибаӈэ хая. Ямб нараʼ пуданада хаи. Сыра Ӈарковна Холка. Нувʼ сармикˮ Ямал янʼ тэвыдʼ. 92 Июнь ирыʼ нюртеэ яляхад ябтоʼ, ӈаˮӈоʼ ненэцяˮ хадаба пяадонзь. Округхананаˮ хане мале сероˮӈа . Ханена ненэциеˮ серо минреняˮ ватомʼ таць. Хасаваˮ мале ӈахаˮна ханеванзь хамедыць. 93 Салехардахана иленаˮ Аксарка харадʼ няювʼ ӈэда сехэрыʼ серʼ ханеванзь яда ядэрӈаˮ. Ханяӈыдоʼ Полуймʼ нюбета яхаʼ серʼ ӈанохоˮ на ханеˮ. Яха варˮ ӈарковна иб эй иˮӈэ хаяць. 94 Тюку Х. Яунгадʼ тадтавы сидяӈгахана маниенидаˮ нюртей хохорэйˮ. 95 В. Сэрʼ падвы