1 Ненэциеˮ илʼ 2 Итя Ӈабтеня явʼ вархана 3 Тазовской районхы Ӈэдя харад маняˮ округхананаˮ ӈулиˮ варняӈы ӈэсыӈэ толы. Ӈамгэри юнˮ етри пуда тэворӈаˮ. Ты пэртидоʼ ӈодʼ ӈобтикы хэбидя ялямдоʼ нитоʼ пуд мэцетыдоʼ. 4 Таславы яляндоʼ тосъ хибяхарт райондо, ервхатˮ нись туʼ. Хой ненэцяˮ ӈатенасяламзь мякнатоʼ пырдыриˮ ӈэдалаӈгаць. Ӈанидоʼ тыдоʼ хадоламбуванзь хахаяда мякˮ ханӈаць. Няхаромдэй яляˮ ӈэсоӈгана ӈатевы нидоʼ, ерводоʼ тэвыдаць. 5 Тикы сидя ялямдоʼ панаць мэӈахаюдонзь. Тарана падаркˮ тадтаӈгурӈаць. 6 Ханяӈыдоʼ поʼ техэ нивы маниевы няханатоʼ саӈговота серодоʼ тасламбиць, ӈадимы суютоʼ нямна лаханакурӈаць. Собраниемʼ культура харад хэвхана, ханотоʼ ниня ӈамдё ӈатедонзь. Ӈэдалё пирдырмандаˮ ханодоʼ хамедамбиць, санарманда хасаваˮ ныхыдоʼ хорпиць. 7 Пилиʼ нерде вадамʼ райондоˮ ерв Николай Николаевич Харючи мэˮӈась. Пыда тыˮ пэртиˮ няюв сейхана лимбика вадиˮ хэтась. Манзаямдоʼ савовна минревы ненэцяӈгˮ есьˮ миӈась. 8 Няби вадамʼ мэмы халязаводандоʼ ерв Валерий Алексеевич Калиганов. Пыда тыˮ нэртида, халямʼ хадабадидаˮ савовна маябтэйдась. 9 Таремʼ мась: 10 Тюку поʼ выӈгана илена ненэциеˮ едʼ ӈаварˮ, мэта ӈамгариˮ тихиндоʼ тэврэйнаць. 11 Ямбурггаздобычаˮ предприятия ервʼ ӈамгэ тоˮолха мядонзэй тыˮ пэртяхаˮ тэврамамда вадеˮ ӈась. 12 Хэхэнʼ пунрёда Россия ӈоб хэхэʼ мякад турта выӈгана илена ненэциеˮ едʼ сава вадиˮ мэˮӈась. 13 Собранихана хойхы ненэцяˮ саӈговота серодоʼ вадеˮӈаць. Константин Пиякович Яр лаханась. Пыда хэтвэда вадада ӈокась. Морˮ мирʼ нямна, ӈамза мирʼнямна, туниˮ мирʼ нямна лаханась. Лахарёмда ёльцемяханда ервˮ хэтнадоʼ ваддоʼ яӈгусь. Тэри янамбовна манимʼ, теневаваˮ. 14 Теневабнандоʼ тикы сероʼ ӈамгэ нидоʼ тасламбюˮ? Тикана собранидоʼ ёльцейць. Халмер Седехад, ненэциеˮ культура хардахана манзарана Галина Хариевнаˮ Яр конкурсмʼ сертась. Тикана илибей пирибтяˮ невхы небянатоʼ, нисянатоʼ паӈгмʼ вадеˮӈаць. Сё мэӈаць, мадавы маторпиць. Хартоʼ сэдвыдоʼ манэлабтамбиць. Ӈулиˮ савовна иринатаˮ, хаданатаˮ иламˮ Светлана Константиновна Яр теневавэда. Пыда харта мэмы илдаревʼ вадеˮӈадась. Ӈулиˮ сёётэй не Яр Лёля Тахановна ӈэвы. Мэмы сёда тэри хайнась. Таӈок пирибтиˮ поӈгад мел немʼ хоць. Тикы Анастасия Телёвна Яр, пыда таремʼ мась. 15 - Вар мадавэмиʼ харни сэдвэмиʼ. Ламп яляхана мадавыни, харниˮ паркавыни. Не савами невхы хадани парквы. 16 Школахана тохолкурта ӈацекыˮ ӈулиˮ сава концертмʼ манэˮ лабтаць. Пэвсюма нянма сарюмясь. Хуркавна ӈод Ӈэде явʼ сэркана ненэцяˮ ӈокацъ. Таняна хасаваˮ, неˮ ӈэдалё пирдырӈаць. Ӈока ханоʼ поӈгана, няхататаˮ яӈганя не хан танясь. Ханда ерв ӈармэрка не Тамара Петровна Ядне. Ханда хамедярˮ, тамна техэ невхы хаданахататаˮ нянда тэввыдˮ. Пыда таремʼ мась: 17 - Савовна мэта ӈамгэри илева ямбанʼ переӈгуˮ. Мань тамна тяхаʼ не нюхуниʼ митын. Пыдоʼ ӈобтикы тарця хэбидя яляна, ненэцяӈгˮ манэˮлабтамбаӈгудоʼ. 18 Хуняна нумʼ ненэциеˮ нидась маябта. Сарёсь. Яля сава ерня сёбар хасава пирдырць пэйдаць. Пыдоʼ тюрʼ яркыбиць, тубкамʼ моёпиць, сюрберӈаць, хано санарпиць. Хусувэй поʼ ныхымда савовна манэлабтамбада Михаил Тэтакучевич Яр ӈани нердесь. 19 Серодоʼ ёльцемяхадандоʼ мядонзэй нямарпиць. Ӈулиˮ мерета ӈэдалёда Сергей Владимирович Яндо. Анатолий Няучивич Няч няхаданда ӈодь хаябтарэйць. Пыдиʼ мерета "Буран" нямӈаханзь. Неˮпоӈгад Ольга Някувна Салиндер ӈэдалё самы. Пыда телевизормʼ нямась. 20 Хэхэнʼ пумрёда нув едʼ ӈаварˮ мипись. Ханяӈыдоʼ ӈэвадёда няхатоʼ ядембада идмʼ тэмдабиць. 21 Пэвсюма няна харадˮ поӈгана сярда хан яӈгусь. Ӈэде терˮ тикы сидя сава ялямʼ тидпой мадаӈахаюдонзь. 22 М. Яр падвы 23 ---- 24 Ненэциеˮ илʼ 25 Ервˮ манзараˮ 26 Тюку похы ӈараʼ тэхэˮна саць вэва ӈэвамда ӈокаˮ падыбиваць. Тыˮ нямна манзаранаˮ ервʼ маде теневаˮ. Нямэхэна тыˮ лекарʼ ӈэвахана мэна Н.И. Стёпкин няби Ямалхана ӈэда сельхозуправлениемʼ пяˮамбада А.А. Ваймер ты ӈэсыʼмана тиртя ӈанохона тирӈаханзь. "Байдарацкой" совхоз ӈэсыˮ тыˮ манэсарӈаханзь. 27 Тандаяʼ Салехардахана Приуральской районхы Лабаравыʼ харадʼ ервӈэ манзарана Юрий Вячеславович Лаптандермʼ ходамзьʼ, лаханакурць няˮӈавась. 28 Пыда манзаямда пэраць районхы ӈарка харданʼ, Аксарканʼ ядэрмысь. Таняна ӈарка ервндоʼ Владимир Ильич Воронкинʼ няʼ ханзерˮ ненэциеˮ нядабавамʼ тасламбихинзь. Тедаʼ выӈгана ненэцяˮ нерняʼ мюсе яˮмадоʼ. Тыдоʼ подерпадахандоˮ монэрӈаˮ. Тамбирувна вынхалутаˮ. 29 Юрий Вячеславович ервханда таремʼ мамысь: 30 - Яниʼ терˮ няда тараˮ. Тэри таремʼ мание вэва. Нинаˮ саць маяндорӈаˮ. 31 Приуральской районандоʼ ӈарка ерв пуняʼ нивы . ӈаʼ. Таминда районхы ерво ӈобтʼ малэйдась. Тасалкурӈаць. Вэва нарана ненэцяˮ таʼ мэта ханхатоʼ тэвра тараˮ. Танякуна сибемдаˮ. Лахана ӈавэдоʼ та тяхаʼ сёсь хаёдаˮ. 32 Тикы еˮэмня Приуральской районʼ ервˮ хартоʼ тэхэˮнатоʼ мюсерта ненэциеˮ нядаба пяʼ. Тедаʼ Лабаравы харадʼ ерв Обскоймʼ нюбета хардахад 33 самляӈг тонна бензинмʼ, юʼ тонна солярамʼ минре. Тикыдоʼ "Ямалтрансстрой" ервʼ ӈадимдейдонзь. Пуна райондоʼ пуняʼ салдаӈгуда. 34 Бензинм выӈгана иленахаˮ тяртадоˮ. "Буранхаˮна" ненэцяˮ ӈамгэридоʼ нерня минреӈгудоʼ. Масиʼ тянёмбой тэхэˮна нензелʼ ӈэӈту. Тюку похоˮна бензин хоита яӈгу. Нараʼ ёльцьӈгана тамна тоена. Ненэциеˮ луцанʼ мипдадоʼ яӈгу. Солярамда вездеходхана мэманзь минреда. Хибяʼ "Буранада" яӈгу, вездеходхана нядабаӈгуда. 35 Лабаравыʼ хардахана ӈэда крестьянско-фермерской хозяйство "Надеждам" нюбетаʼ ерв Анна Павловна Неркаги нядаӈгованзь мэ. Пыда няхарʼ вездеходда. Малʼ манзараӈгуˮ. Вымна мюсерта ненэциеˮ тэри нидёˮ хаеӈгуˮ. 36 Пуна, районхы ервˮ, ӈэрёʼ няна нэнэциеˮ ӈаврахана нядаванзь тасламбидоʼ. 37 Приуральской районхана ӈока ненэцьʼ тэсипой хаё пиртада. Ӈэрёʼ ӈамзамʼ мирдапда тянё ӈэӈгу. Тарця хибяˮ ӈаврасиʼ ниˮ ӈамдёдˮ. 38 Ӈулиˮ нерде сидя ӈарка ервʼ вадеˮӈадамзенёʼ. Тикахаˮ ядэрмандиʼ мальӈгана маяндорта ненэциеˮ хартиʼ манэˮядинзь. Ӈобтаремʼ тэре нихиʼ ӈамдёдʼ. Ненэцяӈганаˮ таранаˮ ӈамгэˮ ватондиʼ серʼ ӈэрмʼ няювʼ миндаˮ. 39 В. Сэротэттоʼ падвы 40 Тюку тадтёда сидяӈгахана маниенахаюдаˮ (сятаняд) А.А. Ваймер, Н.И. Стёпкин. 41 ---- 42 Хунортахаʼ хоӈаюдонзь 43 Красноселькупской районхана тандаяʼ тарця серʼ танявысь. Сидя тохолкода хасава ӈацэкэхэʼ ихиндиˮ мякандиʼ хэванзь ятналмэхэˮ. Нисянадиʼ, небянадиʼ Красноселькупской районхана Сидоровскмʼ нюбета хардакохона илеˮ. Пэдара помна ӈарка ненэцяˮ школахана тохолкода ӈацэкэхэˮ наӈэдя няхарʼ яляʼ ямбанʼ пюрмэхэюдоʼ. 44 Хасава юдʼ няби юкад вата ӈопоймʼ потана ӈацекэхэˮ хунуванзь савовна ятнавэхэнзь. Нянандиʼ сава имбытадамдиʼ, ӈаврадамдиˮ содавэхэнзь. Май ирыˮ сидя юдʼ няхаромдэй яляхана пэдара поӈгана ховэхэюдонзь. Тиртя ӈонохона пуняʼ школанʼ, районхы ӈарка хардахандоʼ тэвравэхэюдонзь. Ӈэрм терʼ ненэциеˮ нюхуˮ пэдараˮ поӈгана илевэхэнзь. Сейдиʼ нивыˮ пинʼ, савахаˮ ӈэвэхэнзь. Тамальӈгана нумда ӈулиˮ савась. Няхарʼ яля ямбанʼ сыра холканась. 45 Таремʼ сидя хасава ӈацэкэхэʼ ядэсумбавэхэнзь. Ӈарка ненэцяˮ ӈока вэва иˮӈудмʼ хоць. Няхарʼ яляʼ ямбанʼ тирмандоʼ еˮэмня районхад таросиʼ ӈока есямʼ садӈацьˮ. 46 В. Сэрʼ падвы 47 ---- 48 Манзарамамда вадеˮӈась 49 Май ирыʼ юкад вата няхаромдэй яляхана Сергей Николаевич Харючи паднаниˮ, радиохана, телевиденияхана манзараниˮ ӈобтʼ маˮлэйдась. Пыда округнаˮ Государственной Дума ӈарка ерв марцьхэӈэ тара.. Тиддакад Россия Ӈэрм терˮ ненэциета ассоциацияʼ президентӈэ манзара. 50 Тикы яляхана пудана сертавы серода вадеˮӈась. Я тиӈгэвна ӈамгэ серʼ ханзерˮ миманʼ тасламбись. Пыда тандаяʼ Америка яʼ няна ӈэда Аляскахад тось. Тикахана тыˮ ниць ирьг нюртей яляхаˮна Арктической Советхана мэнаˮ нита няˮ манзараванзь маˮлюрмыˮ. 51 С. Харючи Советʼ манзая нямна таремʼ мась: 52 - Ӈэрм терˮ ненэциеˮ харад савумдамбава еˮэмня Арктической Совет матˮ юˮ ёнар ӈани яʼ параӈода есямʼ ӈадимдеӈгу. 53 Таддикахад Москвахана ӈэвы съезд ӈэмамʼ вадеˮӈась. Таняна "Наш Дом - Россия" организация ненэцяˮ съездхана мэвыць. 54 Тандаяʼ округанаˮ Государственной Дума депутатˮ ӈобтʼ маˮлюромамʼ вадеˮӈась. Савовна манзаравыць. Тедаʼ Ямалмʼ Тюменской областьхад ӈэдаванʼ харвадоʼ. Тикы сертоʼ ӈани саць сававна миӈа. 55 В. Пэʼ тер падвы 56 ---- 57 Организациядамдоʼ сертабиˮ 58 Округхы ӈарка маркана тыˮ ниць ирьг юкад вата няхародэй яляхана собрани миӈась. Салехардахана теда тюˮу миндя ӈацекы ненэцяˮ хартоʼ организациямʼ серта таслаць. Сиддоʼ маˮлавэӈэ Ӈэрм тер ненэциеˮ Ямад-нюˮ наˮ я! ассоциация тарась. 59 Тикы яляхана тыˮ лекарˮ няювʼ ӈацекы тохоламбадиˮ мякана маˮлёвы мале ӈокась. Тюˮу миндя ӈацекыˮ хартоʼ организациямдоʼ сертабавамдоʼ савуӈадонзь. Сиддоʼ нядабада организация нянандоʼ саць тара. 60 Нядаӈгованзь товыˮ ӈарка ненэцяˮ пуняʼ ӈани ниць ӈаˮ. Ямалхы Государственной Думахана манзаранаˮ ӈани товыць. Пыдоʼ саць нядаӈгуць. 61 Таремʼ тасладонзь. Едэй 62 ӈадимы организация харта ӈопойӈэ иле нидя пирас. Нерняʼ мима еˮэмня ӈарка ня танябта сава. Тарця "Ямал-нюˮ наˮ я!" ассоциация. Ӈобʼ ӈаркадоʼ Евай Александр Вадетович. Пыда тедаʼ ассоциацияʼ президентаӈэ тара. 63 Тюку похоˮна ӈацекы ненэцяˮ организациядоʼ яӈгу. Комсомольской организацияʼ тахарамахад ӈобтʼ маˮлюрць ӈэвадэйдаць. Тедаʼ тамна собранимʼ мэць яˮмадоʼ. Ӈарка ненэцяˮ няндоʼ маць, тедариʼ организациядоʼ Уставсипой манзарабта сероˮӈа. Тыˮ ниць ирыʼ пуданахана Москваʼ маркана Ӈэрмʼ терˮ илебейˮ ненэциедоʼ съезданʼ маˮлёдаˮ. Таняʼ ненэцьʼ ӈэдабта тара. Таняна савовна тасламахадандоʼ, пуна ӈани ӈобтʼ маˮлё тара. Та ёльцьӈгана организацияндоʼ манзара мэманда падарʼ пуномдаˮ. Тедариʼ серо минренядамдоʼ тэра табедаць. Тарцяӈэ сиˮив ненэцямʼ тэраць. Самбдяӈгдоʼ манзаяʼ няювʼ тохолкуˮ. Сидядоʼ мале 64 манзарана ненэцяӈгʼ. 65 Едэй ӈадимы организацияндоʼ ӈудонданадандоʼ Лариса Салиндермʼ тэраць. Пыда Салехардахана тыˮ лекараӈэ тохолку. Марцьхэданда Сергей Худимʼ таслаць. Пыда Салехардахана депутатӈэ тара. Организацияндоʼ сертавндадаʼ ӈока. Тюˮу миндя ӈацекы хартоʼ иландоʼ тидхале нидё пирасʼ. Сиддоʼ нядабада ӈани яӈгу. Теда организациядоʼ илевамдоʼ ӈобʼ маниеӈгудаʼ. 66 В. Канарскийʼ падвы 67 ---- 68 Культураʼ илʼ 69 Сидя не хурӈаханзь 70 Округнаˮ тиӈгывна иленя ненэциенаˮ харто вадамдоˮ, культурамдоʼ етре нерня минредоʼ. Тандая Пуровской райои паӈгэӈэ толёда Тарко Саляʼ хардахад сидя пе турӈаханзь. 71 Евгения Шотлевна Зернова радиохана паднанаӈэ тара. Теда пэртя манзаямда тандаяʼ нямадась. Ӈавнанда сеӈг носиˮ вадабадаӈэ "Берхне-Пуровской" совхожана манзаравы. Тикы манзаямда 20 поʼ минрэвэда. Тиканда ӈамгэмʼ падыбавамʼ теневада. 72 Нябиюмʼ Лариса Уиковна Айваседа. Теда тюˮу миндя илебей лне. Тыˮ лекар. Районханандоʼ телевиденияˮ ӈадивомахад таняʼ манзаралмы. Ирыхана "Хаер" программамда ненэцяˮ манэсарӈаˮ. Самбургʼ, Халясавэйʼ. Харампурʼ хардахаˮна теневадоʼ. 73 Ӈэрм тер ненэциеˮ илам, луцаʼ вадавна ӈаниʼ вадець пэрӈада. Газетанаˮ нямна районхананда телевизорувна лаханаӈту. 74 Х. Нямбараʼ падвы 75 ---- 76 Г. Т. Шелковый малеʼ ӈока поʼ ямбахаʼ Салехардахана иленя ӈацекыˮ шахматахаˮ на сянакоʼ тохоламбида. Пирдырманзь ӈарка харадˮ няна ханлэйда. Поӈганандоʼ ӈэрм тер ӈацекыˮ ӈани таняˮ. Тюку тадтёда сидяӈгахана маниенахаюдаˮ (сятаняд). Витя Салиндер Яр-Салеʼ тер. Кодя Харючимʼ Салехардахад ӈэда нямна сянако няˮ ӈа. 77 Х. Вэнуевоʼ падвы 78 ---- 79 Ненэциеˮ илʼ 80 Вадамʼ ехэрава - маяʼ 81 Сидя сян поʼ тяхана Салехарданʼ Пэ Хойʼ тяхад ӈоб не турӈасъ. Пыда яхананда радиохана манзара. Ханяӈэхэнаˮ телевизорувна лахана пэрӈа. Тамальӈгана округаханандоʼ Пэ Хой пэˮ поӈгана хартоʼ ивняндоʼ илена ненэциеˮ ховыˮ. 82 Невхы похоˮна колхозˮ сертабавандоʼ мальӈгана ненэциеˮ ты марпавыˮ. Сейтё хэсь тыдо хунабтамба, лыӈгадамдо пюрць пэˮ понд ӈэвадяромыˮ. Теда лахана тарем илеˮ. Ӈацекыдоʼ ханяхартахана ни тохолкуˮ. Ӈопоё, сидяри хардахаˮ тэворӈаˮ. 83 Нямэхэна мань ӈобтаремʼ тохолковдавэй ненэцямʼ лаханако няˮӈадамзь. Нерде имиʼ тохолковдавэй ӈэванда нямна нись ядэрʼ. Тедаʼ тикы нями ӈани тензебтембив. Нюмда Семён Степанович Лаптандер. Хованиʼ мальӈгана ханзер илевамда вадеˮӈась. Таремʼ мась: 84 - Маняˮ ӈацекынаˮ луцаʼ вадавна лахана ехэраˮ. Ӈэсыниʼ терˮ тохолковдавэй. Небянадоʼ, нисянадоʼ нивыдонзь мипюˮ. Мань ӈод луцаʼ вадавна ӈани ехэрадмʼ. 85 Хонрав: 86 - Ихинянд хурка? 87 Вадамˮ пэртя луцанʼ лахана нив пирас. Иб, лаханаван харваӈгун. нямюр пя тоолахаӈэӈгу. Тарэнзяр ханзериʼ ханта, нярмаӈгаӈгунʼ. мунзяливортанʼ, ӈудидˮ ханямна танямна худыртаˮ. Тэри васартан. Хэвхы нярʼ ӈани ӈамгэхэртмʼ ни хамедамбаӈгу. Ихиня ӈумиʼ вэва ӈэсь пэрӈа. Маяндортараханʼ ӈэӈгун. 88 Семен Степанович ӈопой ни ӈаˮ. Вы яхананаˮ тохолковдавэй ненэцяма ӈока. Харто мэвандомальӈгана, тарем вудоˮвомамдо сяӈадоʼ. Ӈобаӈгуна Салехарданʼ тиванда пиртя ӈаномʼ ӈатевани сер, хэвхананиʼ ӈамдёда не няʼ лаханакулынинзьʼ. Нямиʼ ӈацекымʼ хомахаданда, тедаʼ мяканда лекарʼ минревэда. Мань янамбовна хонрав: 89 - Ӈамгэ лекар ситʼвата яхад минре? 90 - Вадамʼ ехэрава - маяʼ. мань ӈавнани небямиʼ сиˮми маресь. Харни ӈодʼ нидамзь харваˮ. Тикамиʼ тедацей пыяниʼ ӈыламна ӈадимя. 91 Лаханако нята нямиʼ ӈацекэмда манзабтамба няниʼ сылы, ма: 92 - Нюкцямиʼ техэ малханда тохолкода. Хусувэй 93 ӈамгэмʼ теневаӈгу. Тыˮ илам пэрпата ӈод, луца вадамʼ нямюхунанда тынзяндаревʼ санопаӈгуда. 94 Теда вадета ненэцяӈгаюниʼ мале идяхалмэхэʼ. Семён Степанович Лаптандер вадиˮ ӈани тензебтейн. 95 - Маняˮ ӈысынаˮ ӈацекыˮ тюку поʼнюртей мэваʼ тохолкованзь ханӈаць. Ӈаркандоʼ 12 пода, шодяндо 8 пода. Ӈарвомахадандоʼ сиднаˮ тотрев ни срабартˮ. 96 Семён Степанович нюдя ӈэванда мальӈгана вымна хуркари луцаˮ ядэрмыʼ. Мань ӈабтарем тикы поʼ тенейн. Ириемиʼ манзеты: 97 - Сяхариʼ яднамʼ манэпат, тикар-хунорта. Юнотанамʼ нёр пилюс, тикар-пидяця. 98 Вымна ядэртаˮ мание ханяӈы ӈэсы терˮ ӈахаку ханмакыʼ. Таремʼ ханяӈы ненэциеˮ июдёˮ тохолко вудовормыˮ. Теда ӈод еся секэрымʼ вэӈгаламбада луӈаˮ ӈоблад, сидладʼ ӈояк ӈадиберӈаˮ. Ӈопой вадамʼ тененаб, хараси ядэртанʼ ненэць таминанда манда: "Ӈамгэ нянанд тара? Ты ӈамзанʼ харвабат, мядоманзь ту". 99 Вада саць тарана ӈамгэ. Тохолко нёховаˮ сядаларю. Вареваˮ мэкваˮ. 100 Г. Тохолиʼ падвы 101 ---- 102 Невхы илемя 103 Сэротэттиˮ хэхэʼ 104 Ненэй ненэциеˮ ӈэваний хэхэдоʼ-Нумʼ. Сиˮив нюда тодоʼ ё няˮамби. Тюˮуна ненэциеˮ тоˮлаха хибяˮ илеˮ. Ӈулиˮ сямянʼ нитоʼ ӈылна, яˮ ниня мэна хэхэˮ ханяӈэхэна маняʼ мэтаваˮ яханаˮ хаˮморӈаˮ. Тикы нумгана поӈгадаˮ хэхэӈэ хэвы нинаˮ нябимдей иламʼ мэˮӈаˮ. Таддикад яхаданаˮ талевы хасава ӈацекыˮ таня пэрӈаˮ. 105 Ӈацекы ӈэваниʼ мальӈгана мунотиˮ мунопʼ, ӈарка ниниˮ ӈэвамиʼ талувдавэй пинʼ сиˮми ни ӈэдарамбасетуˮ. Тикы серʼ ӈадьбята тарця, мунотиˮ мальӈгана ӈацекыˮ ёхосетыˮ. Манзетыˮ хэхэˮ нув ня ханлэйдоʼ. Тамальӈгана нидм пунрёсету. Тедаʼ ӈарвомахадани имиʼ ядэрцеты, тюˮуна сиднаʼ тотревʼ ӈани яханаˮ иленаˮ ӈацекы ханабадакыдоʼ. 106 Ӈопой тарця илемямʼ сяхаӈгав небями няниʼ вадеˮӈадась. Тикы серʼ ӈавхы похоʼна Тивтей яхаˮ енэханаˮ илена Сэротэтто еркармʼ мэта ненэцяʼ мякна хадкэвы. Илебей не мунотиʼ мунолаб хансосялвормы. Мэтида паныда ецерпавы, хэвняʼ хунормы. Мякынидаʼ маномбавэдоʼ. Ӈобӈгуна нивэдоʼ таблаˮ. Тэре ӈамгэ манмидаʼ ецермы. Не сянамбой пинʼ санавыʼ. Ӈобʼ сюрамба панэмда хэвняʼ мовэда. Сыртахандоʼ нядоʼ нувʼ няна тирць хэвы, муӈгдарев пеявы. Мята терʼ ёˮмэдоʼ. 107 Мунотаˮ мале сян яляʼ муномыˮ. Лакриʼ сарё пуд хаеромы. Пэвсюма няна хунвы нядоʼ товы. Паркасявахаданда сыра, паромба мятʼ сакадавы. Мята терʼ таславэдоʼ, недё савумы. Хасава юʼ ирыʼ хэмяд, нерденя мунотаханаˮ ӈацекымʼ ховы. Ӈацекымʼ нямра пухуцяʼ таравы. Не ӈацекэкоʼ ярда ябти ӈэвы. Ӈамгэ пирхана маниенахандоʼ тикадоʼ манябэӈэ хэвы. 108 Хибяхарт ӈацекымʼ ховы немʼ хонра яˮамвэда. Мунотаˮ ёльце саць муномыˮ. Манябэ не ӈацекымʼ ембамэдоʼ, ӈадя янʼ ӈабтавэдоʼ. Тэдамда таславыˮ, хандамда мивыˮ Тамальӈгы похотˮ Сэротэтто еркармʼ мэта ненэцяˮ хэхэдандоʼ мэˮӈадоʼ. 109 Сидяӈгада нумгана мэнараха. Небяда яʼ ниня илена нита тотревʼ илевы. Ӈани нивы хансосялвор. Сэванданаӈэ таралмыʼ. Ямалхана ӈобʼ саць мэбета тадебя ӈэрхавы. 110 Татьяна ларʼ луцаʼ вадавна падвымʼ Федор Карский ненэця ваданʼ серокута серʼ пададась.