0

tʲuku jaxad mʲerʔ jamdaidaʔ! padar nganʲi ngamge nʲenneʨant? pada nganʲi xanxad lʲasʲo xamɨʔ, itʔ seja. sʲad padβɨ jerβmʔ ngɨnxana pʲabʔ nanʲi pʲirdalʲengguβ?" sʲad padβɨ ngobtarʲemʔ nʲaβɨ ngaʔ. - ʨedaxaβʔ sʲad padβɨnʲi malʔ xadenasʲ. - tarʲemʔ ngeja. mʲatuʔ taʔ meduʔ. ʨikʲi sʲidʲa βajant ngoka tɨdʲiʔ jungguʔ, tɨdʲiʔ nʲaxarʔ jurʔ. puxuʨaku jedamta ngamdakɨ, nʲanʲakɨ, tad mʲata xaβra. xunʲana jurkɨdʔ, ngornga.ʔ. ngerʲoʔ jolʲʨanggana, marʔ irɨxana, jamdaβantuʔ ngarka peβdʲo irɨmʔ nʲaxarnge mengaʔ. nʲudʲa βajar to! - tajna xanjeda ngerxa. sʲenʲej nʲedaʔ mʲumnʲa pɨrdarʲiʔ jamdadʔ. ngarka labtaʔ jernʲa mʲatuʔ mʲaraʔ. βarɨ mʲakana puxuʨaku mʲu, sʲata padarʨi. nʲernʲana nʲero βarta jaxa ngeβɨ. ngarka βaj tamna junggu. - ngaa, ʨikar ngerxanʲuʔ. sʲidʲa βaj nganʲiʔ ilʲebʨʔ nʲamna xanʲesʲetɨxʲiʔ, xalʲamʔ xadabasʲetɨxʲiʔ. sʲad padβexeʔ xanʲaʔ xantngaxaʔ? tʲuku tɨʔ malnge talʲeβɨ ngedakɨʔ. laxanakonʲi pʲirda. ngarka βaj ʨet parʲisʲemʔ podʲernga, ngedalejʔ. xaβanta nʲernʲa ma: sʲan nʲi ngadʲiβʔ. tadxaβʔ nʲudʲa βaj βarɨ mʲatʔ xaja. - junggoβʔ, sʲabunʲi ʨer junggunʲuʔ. ʨi, tarʲemʔ sʲertaduʔ. - lobeku, saβa tɨʔ tabʲabʔ mʲudβaʔ saβarʲi texeʔ na podʲermɨ ngeja. malʲe talʲnʲaʔ to. sʲidʲa βaj ngamgeda xadkejʔ? - tʲukonʔ ngesoxaβaʔ! oβ, takemʲi ngamge? - pʲuβanʨ xebʔ nanʲi ngodʔ ʨedaβʔ mʲal xaβraʔ! nʲudʲa βajar manoma: ʨikɨ jaxana tad xanʲelmanʨiʔ sʲamʲan xanamʨiʔ malnge pandejdʲiʔ. mʲata xaβra, xanoda xura. xurkanʔ numta peβsʲumʲa, ngarka βaj junggu. jaxakuʔ nʲaaβxana sʲidʲa sɨrasaβej langg tanʲaβɨ. ʨedaβʔ ngarka turaʔ pʲatadaʔ! ngamgeʔ jolʲʨanggana nʲernʲana ngobʔ jaxaku ngadʲimʲa. nʲudʲa βaj ʨikaβaxana ngamgenʔ ngaʨenanggu? ʨikanta masʲ ngenggu. ngarka βaj mʲakad ngadʲimʲa, ma: ngeβada mɨnggxana jadaraβɨ. - ʨebtaʔ jamdanggunaʨ, ngobʔ sʲabunʲi ʨer junggu. - jurkadʔ, jexerana nʲeneʨʔ to! tɨda podʲerjjada. jekarʔ, xamanʨ jadʲermɨ ngebʔ nanʨiʔ, masʲiʔ xanʲeβakexeʔ? sʲidʲa βaj jaxaʔ βarxana ilʲeβexeʔ. "ʨedaxaβʔ xaʨerʔ mesʲ saβa? nʲudʲa βaj ixʲinʲanta ma: nʲudʲa βajar sɨrʨ ixʲinʲanta ma: tad ngɨnamta nʲarxalada. sʲidʲa mɨnggmʔ ngedtangajuda. - ngarka βajamʲi ilʲebʨeβasʲ. tadxaβʔ sʲidʲa sʲad padβɨ nʲudʲa βajamʔ maneʨ ngɨnʨiʔ nʲarxaladʲiʔ. - judena manemer ʨii? ngɨnamta ngobʨikɨ nekalngada, sʲidʲa jesʲa mɨnggmʔ nekalnga. xurkarʲi ilʲebʨa xadabasʲtaβɨ, jaxasʲtaβɨ, tamna nʲernʲaʔ xesʲtaβɨ. podʲerkamʲiʔ. juderpannʲi sʲenʲej sʲad padβɨmʔ xadaʔ maxad talʲnʲaʔ ngedalʲoda mʲinga, mʲindʲarxa. tad xebʔ nanʨiʔ pɨrdarʲiʔ nʲixʲinʨ tuʔ. jerji mʲadʔ sʲingganʲa ngobʔ ngamʨoda. nʲekamt xadaβanʲi malʲnggana sʲit ngobtarʲemʔ xada tarasʲ. - sʲabur ʨersʲajaβa. pedaraʔ jorkaxana juʔ ngarka mʲaʔ. - ngarʲejʔ, βesakomʲi toβanʔ nʲi xarβaʔ, masʲiʔ ngoka ilʲebʨamʔ xadaβakɨ. nʲanta mʲakana ilʲe. sʲudsaβej xajaxaʔ. - tamnarka. xalʲmʲeramtuʔ sʲidʲa xobaʔ nʲiʔ pengaduʔ. - sʲad padβɨnʲi tɨʔ sʲangok ngesa, tangok mʲudnaʔ pumna tanaβɨ ngejaʔ. taʔ jolʲʨanggana nʲudʲa βajar nʲisʲ lamgarʲuʔ jesʲa mɨnggaxana jadada. nʲukʨinʲi mʲakana xajojaʔ mʲadmʔ letramba. tarʲemʔ mambat ngamgeda βeβa? nganʲiʔ jalʲa to, numta jalema. sʲanrʲi jalʲa xenʲakɨ. ngamgert manetada junggorxa. jaxadʲiʔ sʲidʲa tarkaβna xeβɨ, mʲaʨiʔ tarka salʲana ngeβɨ. ʨi, laxanakonʲi ta βalakada. nʲudʲa βaj ma: mɨnggda matpoj. ilʲena nʲeneʨʔ tolxange xaja. xanʲangɨ ʨersaβej ngedʲakɨʔ, xanʲangɨduʔ ʨersʲada ngedʲakɨʔ. ʨedaxaβʔ jerβraʔ malʲe jungguma. nʲudʲa βaj nʲanta xeʔ mʲaʔ mʲumnʲa xaja. nʲekamʲi xadaβaxana padar, sʲad padβɨ nrβnge, ngamgerxanasʲ. xonʲuβɨ xasaβar ngamʨo xamɨʔ. ngarka tumtuʔ pʲataʔ. sʲiiβ xabtarkamta manʲaʔ metnakeβaʔ. sʲad padβɨ jerβjja tarʲi lʲasejʔ maxanta nʲiʔ. tʲuku ja ngaxat βaj ja ngaxat βaj ja ngedakɨ. jorpatuʔ jorʨetɨʔ. ngedalʲoβada saβaβna ngadʲi. tajkuj saβa xanʔ tanʲaʔ. - xumbaʨiʔ sʲit ngedaradamʨ. ʨedaxaβ nʲudʲa βaj tɨda sʲara, tad ngɨnamta, mɨnggda ngobkana nʲamɨda, mʲadoʔ nʲaʔ lɨnggara xaja. - manʲ nʲudʲa βajadmʔ ngeʔ nʲidamʔ. nʲudʲa βaj ma: taʔ jolʲʨanggana sʲad padβɨ jerβ xanʔ nʲinʲa ngamtɨ, jandaβna sɨsumbʲi. nʲudʲa βaj ma: xanʲaβaxana junggumexeʔ. - ʨexe panggamʲi βaj ngedʲakɨ. nʲarxaβɨ xaʔ. ʨedaβʔ tɨnaʔ ngokanʲuʔ, nʲesʲaj janʔ jamdabʔ saβa. - ngamʨida tamna saβaʔ. puna xarta ngamʨo xamsuʔ. - jebtoβʔ, ngamgemʔ manenganejʔ? tekoʨiduʔ matʔ ju ʔ ngedakɨ. - xʲibʲa to? malʲe ngobʔ mɨngmʔ ngedtanggusʲ, ngɨnta jen nɨklɨ. narka βaj manma: tad sokamta jekada, mʲatʔ tʲu. ngulʲiʔ janambokoβna mʲinga, sʲesarʲomtβ nʲiiʨ namdʔ. ʨedaβʔ ilʲʨaʔ ngokanʲuʔ. ʨorʲejʔ: nʲudʲa βaj xadaβɨ nʲekaxanta teβɨʔ. ilʲebʨiʔ nʲamna xanʲeβanʨ xajaxanʨ. jalʲaʔ jambanʔ ngarka βajant sɨngrʲoda junggu. ʨikajuda podʲernga. padar nganʲi mʲal xaβrad, jamdaxaβaʔ! xasʲ lʲasejxaʔ. itʔ sejanakɨ. mʲadʔ mʲunʲa ʨor soβononta: tarʲemʔ sʲertamaxadantuʔ ngarka βaj ma: ngarka tuʔ jadʲoxona jusʲidaja. ʨikaβaxana lobekuʔ nʲebʲa xalʲmʲerta nʲiʔ pɨndʲerʲijʔ, tad xeβxeda nʲamna suxubtada. - xardʲiʔ jamdanggunaʔ. ngarka βajar nʲesaβej, nʲudʲa βajant nʲeda tamna junggu. nʲumʲi lobeku. nʲudʲa βajar mʲakana xai, xanoda xunʲana jamdaβanʨ xamʲidambdakɨ, soda paklʲembadakɨ. xurkasʲiʔ xarasʲiʔ ilʲenggodanakeβaʔ. ngadʲbʲanʲi ʨedaʔ nʲebʲanʲi nʲaʔ tʲuku ngɨsɨna ilʲedmʔ. nʲudʲa βaj mʲatʔ tʲumaxad puxuʨakor xonʲodamta jurkabta pʲada: xadrʲiʔ ilʲebʨe xortanakeβ. saβaβna ilʲelʲijʔ. ngamgeʔ jolʲʨanggana ngarka βaj ngamʨo xamɨʔ. sʲudobʲa ngɨnamta nekalngada jenʲermanta jeemnʲa. - βaj ngebʔ nant xaʨerʔ jerʲemʲan tʲuku ngɨsɨnʔ, sʲad padβɨʔ ngɨsɨnʔ? sʲad padβɨʔ tɨduʔ ngoka ngesʲtɨʔ. tad ʨikaxad sʲad padβɨ jerβ tosʲ, sʲidnʲiʔ xanasʲ. padar xanʔ, pʲulsur. sʲad padβɨ pʲinʔ tarada. lobeku xasaβa ngarka βajʔ nʲe nʲumʔ nʲedanta meda. tad ʨikaxad ngamgeʔ jolʲʨanggana ngarka βajʔ ngɨsɨnʔ teβɨdʔ. ngarka βajʔ nʲe juʔ xanmʔ soda. tad manengada: nʲero jaxamʔ madanggudasʲ, sʲiiβ xabtarkada lerkabtʔ βarʨadtʲeduʔ. - ngejaβa. pʲixʲinʲa adʲertaduʔ ngulʲiʔ junggu, ngobkart βenʲeku, ngaβej ngaʨekɨ jadʲerʨ. ngamdʲurta ngɨlʔ, xanʔ βenʲaʔ xeβuβna sʲidʲa jesʲa ngɨn paklʲe. ʨedaxaβʔ xaβntarxadmʔ. ʨikɨ βadʲida mesomadanta sʲad padβɨ jerβ xa. lobekuʔ nʲebʲa ma: tam mʲadʲikodamtuʔ sʲertaʔ. - sʲad padβɨ nrβeʔ, mʲakanant xasʲ pʲanggur, pʲinʔ tarpnggun? manʲ nganʲi jamʲinʲa puxuʨange xantadmʔ. nʲudʲa βajar xanoʔ pomna lɨnggara jerji mʲatʔ teβɨʔ. ngβmgeʔ jolʲʨanggana ʨi ngeʔ nʲiβʔ, ngobʔ nedalʲoda nʲenesʲarʲi ngoʔ ngadʲimʲa. tad jamdaβanjʔ jolʲʨanggana masʲiʔ ngobʔ - sʲidʲa ilʲʨamʔ tamna xadangunʲiʔ. βenuj nuβoda pʲajda. xabʔ nanʲi tajkuj mʲamʲi mʲarondanʲi meʦakeβ. nʲaxarʔ jurʔ tekoʨamʨiʔ mallambada ngarka βajʔ samblʲangg ngaʨekɨ tanʲa. ngobʔ mɨnggxana sʲad padβɨ jerβ xadabada nʲi ngaʔ. "oβ, nʲekajemʲi malʲe xadaraβɨʔ. tad jamdejdʔ. nʲetʔ pʲixʲinʲa xʲibʲart junggusʲ! xaβɨ nʲeneʨʔ ngudʲida, ngeda mansabtejda, seβda nʲanggarnga. sʲenʲej xadaβɨ sʲad padβɨ jerβ ilʲenarxa, talʲnʲaʔ mʲindʲarxa, torxa. tad jamdejdʔ. ngamgerʲiʔ tolaxa mʲadʲikoʨa ngebta ngoʔ, ngamge ngarka mʲaʔ ngeβna, mʲapoj mʲadʲikoʨa. nʲudʲa βajar βaβanʔ ngamtɨʔ. nʲudʲa βaj nʲabanta mʲudmʔ podʲerngada. mʲudmʲi! sʲijekamʲi junggu. ʨi, tarʨa sʲerʔ ngesʲ lobeku xasaβa tɨnʨamta nʲamada, temgamʔ jarkada xabtarkɨda jaxaʔ βaruβna tandananʔ. nʲudʲa βajar nʲernʲaʔ ngedalejʔ nʲero jaxakuʔ βaruβna. ʨedaβʔ manetʔ nʲaβamʔ xurkan ngenggobat. iʨa ngabʨenʲa jamdʔ xaʔ morta jaxaʔ lata jurʔ ʨibʲa, tarʨa jaxaʔ xeβxana ilʲeβexeʔ, jaxaʔ malxana. sʲidʲa sʲad padβɨ jadʲermexeʔ. lobekuʔ nʲebʲa ma: sʲidʲa βaj, lobeku xasaβa ngobʔ ngɨsɨna ilʲe pʲaduʔ. nʲudʲa βaj sɨrnga: - judemʲi tanʲa. sʲanat xunat mʲimbata ngodʔ pedaraʔjorkanʔ teβɨʔ. mɨnggda nganʲiʔ sʲudsaβej xaja. temʲiʔ nʲaxarʔ jurʔ. jedmʔ pʲirʲeβɨ. teβmaxadanta manengada: nganʲi xanda sʲiʔ ngaxat metada ngedakɨʔ, sʲidʲa nʲamd paj. tad tɨda ngedejda. xumbaʨiʔ sʲabumta ʨersʲadange permeda, tamna sʲan ilʲebʨamʔ xadaβanʔ xarβaβakɨ. ngarka βaj manoma: - ngamge nʲeneʨant? sʲiiβ xabtarkamʔ menga.n garka βaj lobeku xasaβanʔ ma: sʲidʲa βaj nganʲiʔ xanʲeβanʨ xesʲetɨnʲiʔ, lobeku ngobtarʲemʔ. tesaβej xantanʲiʔ. xadrʲiʔ xaβntarxadmʔ. βaβxana ngobʔ xonʲoda jusʲida, ilxɨ xasaβa ngerxanʲuʔ. puxuʨada manma: nʲabtaʔ jamdaʔ malʔ ngɨsɨʔ ʨer xadanggun. xaβarʲimta xoβedaʔ." - xʲibʲa tuta? ilʲebʨamʔ xadaβanʨ xexeβaʔ. ʨedaxaβʔ sʲad padβɨ jerβ itʔ sejaʔ maxad pʲilʲiʔ xanggu, sʲan nʲi tutʔ. nʲenesʲa ngoʔ sʲad padβɨ jerβ mʲinga, sʲiiβ xabtarkamʔ meʨ ngedalɨ. nʲudʲa βaj manma: tʲaxanʲangɨ xeβxad ilʲebʨaʔ ngadʲiʔ. ngβnanta xunananta sʲidʲa βaj tanʲaβexeʔ. manʲ xaʔ maxadnʲi mʲanʲi nʲoxona ngobʔ sulʲakomʔ xadaidaʔ, sʲiʔ nʲana ngobʔ xoramʔ xadaidaʔ. - nʲudʲa βajeʔ, numta ʨedaβʔ ngerʲojma. xunʲana jamdejdʔ. nʲudʲa βajar tʲaxaʔ ngedalejʔ. ngaβuʔ pʲirkana lobeku xasaβa sʲidʲa βajxajuta nʲaʔ ma: sʲanɨ ngebtuʔ ngoʔ ngarka, βajar nʲiβʔ manʔ: ʨikɨ xanxat xandar sodaʔ! nʲabada pɨrdarʲiʔ jamdejʔ. sʲidʲa jesʲa mɨngg maldʲiʔ xaleβ nʲalxa. lobeku juʔ xanmʔ soda, juʔ tunggusʔ xanmʔ. ngarka peβdʲaʔ jolʲʨemaxad xaʨa xajerta ngadʲimʲa. matʔ mɨnggxana jenʲerpata masʲiʔ xadabsuda. - ta ngeja, ngeja, tojaβa! nʲudʲa βaj ʨor ngedara: lobekuʔ nʲebʲa manma: ngarka βajar manoma: ilxɨ xasaβar ma: - juʔ mʲadʔ ʨerʔ, pʲinʔ tarpɨdaʔ! nʲudʲa βajar tʲaxanʲaʔ teβɨʔ. ngadʲbʲanʲi madmʔ, malʔ xanabʔ saβa. joxodakɨ? manʲ nganʲi nʲamʲi pʲuβanʨ xantadmʔ. ngarka βajar samblʲangg judmʲan xan ngerxa. ngotangoʔ xarnʲi ponkuʔ ilʲeβndadmʔ βunʲidmʔ ngaʔ. nʲudʲa βaj tabʲedada: sʲad padβɨ jerβ ngedakɨ, sʲata malnge padarʦaβej. tarʲemʔ βeβa. ngarka βaj xabejnge lʲasɨ xanta nʲinʲa. tɨda ngeda, xalʲmʲeramta xanʔ nʲiʔ pengada. - ngaβnanta sʲidʲa βaj nʲekamʲi tanʲaβasʲ. mʲindʲarxa pʲada βaj . . ngedakɨʔ βaj . jusʲida nʲisʲ . ngamdʲurta , nʲesaβej malʔ nanʲi , . . sʲesarʲomtβ lobeku ʨikɨ jamʲinʲa tunggusʔ xarβaβakɨ βaj . xadaβakɨ βaj lɨnggara padβɨ sʲad . xeβɨ ʨikɨ ta - ʨedaxaβʔ nʲamada . . jernʲa tosʲ , ngornga judmʲan mʲaʨiʔ ngarka xaβanta ngamgerxanasʲ taʔ xeβxana ngamgeʔ . xenʲakɨ sokamta ʨedaβʔ padβɨ βajʔ βajar βaj xesʲtaβɨ nganʲiʔ xanda . nʲenesʲa . nganʲiʔ . mʲadʲikoʨa xadaβanʲi , . , . mʲamʲi ngamge mʲaʔ ʨi , tʲumaxad ngarka - xunʲana , sʲidʲa juʔ xeβxeda nʲeneʨant nʲebʲa ma samblʲangg , sʲudsaβej ponkuʔ xabejnge ngodʔ pʲinʔ ma . torxa xaβarʲimta mʲadoʔ ! , sʲabumta padβɨʔ xadkejʔ paj ngabʨenʲa xadaʔ ngaʔ ? nʲamʲi pɨrdarʲiʔ ngeja . . , xʲibʲa ʨi ʨikanta xadabsuda ngobkart . . jaxadʲiʔ ngarka , . juderpannʲi mesʲ mʲanʲi - jurʔ - jorkaxana nʲabada tad xaβraʔ jalema nʲudʲa . . mʲapoj ? βaj sʲijekamʲi , manengada ngeda ngedakɨ . . nʲaβɨ ngedakɨʔ ngamgert . βeβa ngobʔ - xasaβa tanʲaβexeʔ xalʲmʲeramtuʔ . nʲaxarnge nʲamna xamʲidambdakɨ sʲidʲa pʲuβanʨ nekalngada ? xonʲodamta mʲadʲikoʨa ngarka parʲisʲemʔ jolʲʨanggana xamɨʔ padβɨ xanoda padarʦaβej xasaβar βaj - : . xumbaʨiʔ βarɨ mʲatʔ xarasʲiʔ garka nʲinʲa , jamdaʔ teβɨʔ βaj , jaxad xurkan ngejaβa . xanʔ βaj lʲasɨ xasaβa ngoʔ pʲulsur xasaβar nganʲiʔ βaj tamnarka sʲidʲa nʲernʲa mʲadʔ nʲoxona ! tarʲemʔ . nʲarxalada , ngoka pʲabʔ βaj sʲad mɨnggxana ilʲebʨa tamna junggu padβɨ . ja βajant jaxaʔ adʲertaduʔ , podʲernga labtaʔ xumbaʨiʔ puxuʨada nʲudʲa ngaʨekɨ ! ngamgenʔ ngamgeʔ : xan nʲamd tad namdʔ xaʔ . jusʲidaja joxodakɨ tamna . ʨikaβaxana junggu jadada xanamʨiʔ ngeβɨ nedalʲoda pada βaj jungguma sʲad manetʔ podʲerjjada . nʲaxarʔ ʨersʲajaβa : nanʨiʔ to ngamge ilʲebʨiʔ , ngesa tad itʔ manʔ . sʲit morta ngarka sʲingganʲa βajadmʔ βarxana : ilʲenggodanakeβaʔ manoma mʲunʲa : sʲidʲa βajar nʲudʲa sejanakɨ βarɨ mʲakana , ngɨsɨʔ ngedʲakɨʔ ? ngadʲbʲanʲi toβanʔ , nʲanggarnga xaβrad ? xunananta : nʲudʲa nʲeda xunat jaxana jedmʔ ʨikʲi βajar nʲesʲaj sʲerʔ mɨngmʔ βeβa ngarka : marʔ nganʲi padar junggu ʨerʔ tarʲi nʲi βenʲeku nʲero xaʔ sʲad ngamgeda xantadmʔ mʲinga , , . itʔ ilʲebʨeβasʲ nʲudʲa . mʲakana ? . ngeβada ngebʔ xunʲana junggusʲ pʲirkana pengaduʔ tolxange juʔ xanoda xaja , jaxakuʔ ngoʔ ngɨnʨiʔ . manʲaʔ nʲiβʔ . ʨi nʲiiʨ nʲeneʨʔ - ngarka jadʲermexeʔ ngɨnamta sʲidʲa sʲabunʲi sʲidʲa ʨikaxad sɨrasaβej , pʲaduʔ mʲimbata , xurkarʲi - . jorʨetɨʔ ixʲinʲanta lobeku ? nʲudʲa , manʲ : βenuj xabʔ ngarka tarʲemʔ maldʲiʔ padβɨ mesomadanta " tuta ʔ tad xasaβanʔ βajʔ . ma jerβ . xanʲeβakexeʔ sʲan ngulʲiʔ lobekuʔ jesʲa ngebʔ takemʲi ngamʨoda ngarka , . xasaβa xanabʔ manma . xai ilʲebʨʔ . pʲanggur puxuʨange xaja βaj βaj jaxa matʔ βaj . soβononta to sulʲakomʔ maxanta numta lobeku nʲumʔ puxuʨakor , lʲasʲo ma nʲudʲa . ! sʲidʲa . . jolʲʨanggana mʲerʔ mʲatʔ ngaʔ , : jamdejdʔ . nganʲi nʲudʲa sʲad : - lɨnggara nʲudʲa . maxad ngaβuʔ . nʲarxaβɨ , saβa xajojaʔ , mʲumnʲa nʲiʔ - puxuʨaku . ngamʨida madanggudasʲ ngadʲbʲanʲi tojaβa . xa . ngadʲi padβɨnʲi ngudʲida tangok xamsuʔ sʲad , mʲadʔ menga ʨedaxaβʔ lobeku jadaraβɨ jamdadʔ sʲudobʲa ʨedaxaβ to : nanʲi nʲaaβxana ? sʲidʲa ngejaʔ jadʲoxona padβɨnʲi tarʲemʔ ngarʲejʔ ngɨn sʲanrʲi ngesʲ , jerʲemʲan tamna . . . βaβanʔ ʨedaβʔ mʲatuʔ : sʲidʲa . mambat . mɨnggda matʔ . , sʲit . . xʲibʲa sʲertaʔ xesʲetɨnʲiʔ tandananʔ tɨdʲiʔ . junggu xanʲesʲetɨxʲiʔ junggorxa ngamʨo . jamdejdʔ ʨexe . nʲekaxanta tarada sʲidʲa manma saβa : tʲukonʔ sʲad . - tarʲemʔ sʲad , xardʲiʔ ngobʔ malʔ ʔ sʲiiβ tam sʲidnʲiʔ - βaj metnakeβaʔ sʲad malnge xadaidaʔ xanʔ mɨnggxana βajamʔ xasaβa itʔ ʨedaβʔ . xurkanʔ ilʲeβexeʔ nʲudʲa ngadʲiʔ xasʲ . . ngarka tuʔ . βajar lobeku . ʨii tɨʔ jerβ , mɨnggaxana . xanjeda malxana sʲad jurkɨdʔ ngobʔ . nʲanʲakɨ ngeβna nʲudʲa ngeʔ tɨda ʨedaβʔ lobeku xanʲaβaxana jerβ βalakada ngɨsɨna ngerʲojma mʲadʲikodamtuʔ saβa . taʔ tad ma , . . nɨklɨ xaja xajaxanʨ ngamgerʲiʔ . ʨikajuda sʲenʲej nʲana tad nʲenesʲarʲi , βajar . mʲal βaj - ngobkana jaxasʲtaβɨ permeda xaʨa βajant jerβ . ngokanʲuʔ ngebta . tʲu nʲi pʲirʲeβɨ - . ngedʲakɨʔ jolʲʨanggana xaja xada . padβɨ . xaβra . ngamgemʔ - teβɨdʔ jaxaʔ ngamʨo . sʲidʲa βajar nʲedaʔ xarnʲi ngedalejʔ , βaj malnge ngeja xanoʔ xamɨʔ xanasʲ . βaj tarʲemʔ jerβ , to tanaβɨ temgamʔ . jandaβna tesaβej nʲernʲaʔ , talʲnʲaʔ sʲudsaβej janʔ . meʨ ʨikaxad : ngaʔ . . xebʔ βajar ngarka sʲiiβ xalʲmʲerta xanʔ ! meda . . ngarka βaj letramba , : . ? peβdʲaʔ maneʨ jorpatuʔ laxanakonʲi - nʲiʔ nʲaʔ . nganʲiʔ " βajar malʲnggana . . lʲasejxaʔ , jaxaʔ . - malʲe sʲad nʲe , xanʲeβanʨ sʲenʲej sodaʔ manma sʲabunʲi mʲudβaʔ ilʲebʨaʔ sʲiiβ ʨorʲejʔ ngɨsɨnʔ . manʲ mɨnggda tanʲaʔ ngɨsɨna nʲudʲa jarkada manʲ jurʔ tɨda mʲata pɨndʲerʲijʔ ! narka , . meduʔ padβexeʔ nʲeneʨʔ jerβ . tarasʲ nʲudʲa βaj jamdaidaʔ jamdabʔ ngobʔ , βesakomʲi βaj nʲudʲa tʲuku nganʲi lerkabtʔ saβa ! mʲatʔ ngamge xajerta xadangunʲiʔ . numta tʲuku . xaβntarxadmʔ xonʲoda - . padβɨʔ nʲudʲa . sʲad xortanakeβ xabtarkamta . ilʲelʲijʔ ? sʲad tɨda ngedakɨ : nʲamna nganʲi : ʨer , . pʲinʔ irɨmʔ sʲad maxad ngamtɨ puxuʨaku ma sʲad jaxaʔ - ? . nʲudʲa , sʲan xʲibʲart xabtarkamʔ . ma pumna xunʲana xalʲamʔ mʲakana lobeku nʲero ʨor . nʲeneʨʔ ʨikar - soda βajar ngobʔ ngeja . jaxaku xeβxad nʲebʲa mʲaraʔ sʲamʲan βadʲida xadaβɨ tanʲa xadaβanʨ . ngoka ilʲedmʔ ʨedaβʔ jolʲʨanggana xeβuβna xaβra : . teβɨʔ . xebʔ sʲidʲa , sʲidʲa . . jesʲa βajamʲi ma . sɨrnga tanʲa sʲidʲa jerβmʔ xajaxaʔ ʨer sɨngrʲoda ! nʲumʲi ngamʨo tutʔ masʲiʔ . βaj xadrʲiʔ . tadxaβʔ ʨersʲadange pedaraʔjorkanʔ xanʔ - sʲata : ngeβɨ - βajar mʲakanant . xanmʔ xanʲeβanʨ . . xoramʔ ngarka xabtarkamʔ nʲero : βaj peβdʲo saβaβna mʲadʔ jamdʔ mʲu nʲiβʔ juʔ nanʲi jolʲʨanggana ngamtɨʔ mallambada . . ngedakɨ junggumexeʔ ilʲʨaʔ , nʲekamt tɨnʨamta pʲataʔ ngadʲimʲa , ngarka ilʲebʨe pʲuβanʨ ngarka ngeja manma . saβarʲi nʲudʲa tumtuʔ xanʲaʔ nʲudʲa nʲamɨda sʲad ilʲena tarpɨdaʔ nʲudʲa : ta βaruβna ʨersʲada . . ngaxat . jekarʔ pʲatadaʔ ma jurkabta manenganejʔ βajar ngoʔ padar pomna masʲiʔ sʲanat nʲukʨinʲi ngerʲoʔ pandejdʲiʔ nʲekajemʲi juʔ iʨa : manengada nʲebʲa ngodʔ nʲaʔ : xaʨerʔ . . padβɨ n tuʔ βaj ngesʲtɨʔ nʲudʲa βajar βaruβna sʲenʲej padβɨ βaj βenʲaʔ ngedalʲoda mʲakana jen mʲudmʔ tɨduʔ ngβmgeʔ jurʔ temʲiʔ " ngβnanta malnge xanta , jenʲerpata jadʲerʨ xaʨerʔ pengada ngarka ma . nʲernʲaʔ malʲe nʲudʲa puna sʲidʲa ngarka nʲudʲa xonʲuβɨ mʲinga judemʲi pʲajda nʲanta tʲuku - ! tad mʲudmʲi na junggu masʲ ! tajkuj , xaβɨ sʲidʲa nʲudʲa nanʨiʔ xura lata nʲalxa xoβedaʔ tamna sʲan pʲirdalʲengguβ ? . ʨedaβʔ pʲilʲiʔ sʲata ngobtarʲemʔ , suxubtada xanxad ilʲʨamʔ . βajant padβɨ jamdejʔ . . masʲiʔ saβaβna mʲindʲarxa ʨor ʨikaβaxana . ʨet " ngerxa , nuβoda - podʲernga malʲe , nʲudʲa pʲixʲinʲa ngebtuʔ ja pʲixʲinʲa xadaidaʔ nʲernʲana ? , to tanʲaβasʲ jeemnʲa ʨersaβej βaj ngoka tʲaxanʲaʔ . ngarka mʲata - . nʲaxarʔ , teβɨʔ . sʲad tajkuj ilʲenarxa teβmaxadanta ngobʔ irɨxana ngobʨikɨ turaʔ - jerji mʲatuʔ jungguʔ sʲiʔ ngɨnxana βaj taʔ . ngadʲimʲa ngedalejʔ , ʨi ngɨnta langg tolaxa , xaʔ ngarka ilʲe jerβjja jedamta nekalngada . jalʲaʔ . βajʔ . nrβnge xalʲmʲeramta tʲaxaʔ matpoj tɨnaʔ jamdaβantuʔ ngaʨekɨ xadaβɨ . pɨrdarʲiʔ manʲ , mʲudnaʔ . ngedara ngeda ngarka ʨedaxaβʔ . ngadʲimʲa ? tɨʔ xamanʨ ngokanʲuʔ lobeku manoma sejaʔ . , βajʔ padar xeʔ βaj peβsʲumʲa ngenggu sʲabur . xantngaxaʔ saβaʔ sɨrʨ xadaraβɨʔ βajar , βaj pʲirda jexerana - padβɨ nʲetʔ xanmʔ . talʲeβɨ numta mʲumnʲa soda ngadʲimʲa mʲinga padβɨ sʲidʲa sʲad , - teβɨʔ - jambanʔ , ngulʲiʔ seβda ilʲe . ngɨlʔ tabʲedada , metada ? nʲi : janambokoβna tarkaβna ngenggobat ngaβnanta xasaβa xanxat padβɨ jebtoβʔ ʨer tad pɨrdarʲiʔ seja jenʲermanta ngerxa - . . tamna ngaʨenanggu ngaxat ngobtarʲemʔ sʲad nʲiʔ jaxamʔ - nʲaxarʔ lobekuʔ tʲuku ʨedaxaβʔ βajar ʨebtaʔ . tɨdʲiʔ ngedtanggusʲ mɨngg , nʲixʲinʨ nʲudʲa , tanʲaβɨ , . masʲiʔ . nekalnga ngobʔ tarpnggun padβɨ mʲal mʲaʔ βaj xamɨʔ ngobtarʲemʔ nrβeʔ jalʲa ngeʔ xanmʔ xaβntarxadmʔ . . ilʲebʨamʔ ngamdakɨ jamdanggunaʨ jaxakuʔ : lʲasejʔ jurkadʔ ? , , nʲudʲa ! . sʲad junggu nʲenneʨant ngoʔ βaj jerβ padarʨi , xadabasʲetɨxʲiʔ ngaa jamdanggunaʔ nganʲi padβɨ xadenasʲ nʲi xurkasʲiʔ , ngarka ngamgeda jalʲa . tad salʲana talʲnʲaʔ . nʲudʲa , xadrʲiʔ nʲabanta nant ngedalejʔ mʲatʔ malʔ , madmʔ ngɨsɨnʔ . jamdaβanjʔ . tɨda nʲaʔ ngamgeʔ jerβ judena nʲudʲa tarʨa mɨnggmʔ paklʲe padβɨmʔ padar sʲidʲa xantanʲiʔ jerji mɨnggxana ngedtangajuda - . samblʲangg βaβxana ngedejda xabtarkada ilʲeβndadmʔ . nʲamna ngɨnamta nʲedanta , padβɨ tarka sʲiʔ , lobekuʔ . xasʲ panggamʲi nʲanta tʲuku ngobʔ nʲinʲa jerβraʔ , xanggu . sʲidʲa lobekuʔ jolʲʨemaxad podʲerngada ilxɨ , nʲudʲa - ma . , ngɨnamta xadaβaxana junggu βarta , ʨedaʔ oβ . jaxaʔ nʲe mʲaʔ . meʦakeβ lamgarʲuʔ xanʲangɨduʔ tamna . tadxaβʔ mʲadmʔ xanʲelmanʨiʔ , tekoʨiduʔ ngobʔ ixʲinʲanta , tʲaxanʲangɨ ngedalʲoβada ngɨsɨnʔ manoma texeʔ , malʲe talʲnʲaʔ : xanʲangɨ . . βaj βarʨadtʲeduʔ padβɨ mansabtejda podʲermɨ jolʲʨanggana jadʲermɨ , ilʲebʨamʔ sʲad βaj ! ʨedaxaβʔ ju nʲernʲana nʲekamʲi nʲebʲa ngarka tad mɨnggmʔ ngarka ngotangoʔ xexeβaʔ ma ngobʔ sʲad nʲarxaladʲiʔ xadabada xantadmʔ jesʲa sʲertaduʔ ilʲebʨamʔ ngadʲiβʔ sʲanɨ lobeku xanʔ nʲiʔ nganʲi jamdejdʔ βajxajuta , paklʲembadakɨ xaleβ nʲebʲanʲi ʨibʲa xadaβanʔ xandar : maxadnʲi podʲerkamʲiʔ . ngedalɨ nʲaβamʔ ngamge tad : manemer sɨsumbʲi . mengaʔ junggunʲuʔ mɨnggda jamdaβanʨ saβa xarta , xarβaʔ . . . sʲara jesʲa manetada ngobʔ nʲidamʔ sʲidʲa junggoβʔ sʲiiβ tajna xaja nʲabtaʔ βaj βaj ngarka tabʲabʔ laxanakonʲi oβ . jolʲʨanggana juʔ xadabasʲtaβɨ ngesoxaβaʔ ? . jolʲʨanggana ngarka pʲinʔ sʲangok sʲertamaxadantuʔ tad xabtarkɨda jurʔ xobaʔ ʨikɨ . ngedʲakɨ ngaxat soda . - mʲakad ngɨnamta . ilxɨ ma ngarka : xadanggun ilʲeβexeʔ ngaβej ngedaradamʨ tekoʨamʨiʔ mʲarondanʲi , ngerxanʲuʔ tad tarʨa pedaraʔ jamdaxaβaʔ βajeʔ ngerxanʲuʔ nʲekamʲi . jekada ja βunʲidmʔ . tad tɨʔ хача , танявэхэʼ , . ? тыда - , ядермы харта хэвы ? нявы , Хуняна Матˮ сэянакы . . юнггунюˮ Нянта Чедахавʼ . нумта нгарка Хальмерамтуʼ Тадхавʼ самблянгг , нгобˮ тамна вэнеку пухучангэ мынггмʼ Илебчиˮ Тайкуй хонёда сертамахадантуʼ чикар Чи пябˮ падвы хая , не сава Нюдя . морта Вайхаюта махад ерв Тад нгамгэ танавы . , подернгада юнггума нгадимя махад - мякана Яляʼ , нгахат тад нямд тад ильчаˮ Таремʼ еръи малнгэ . хасаванʼ мяни сидя нгарка нюдя Мань вархана нгобʼ , юˮ танявы . сэяˮ Юдэрпанни Чедахавʼ Нюдя хая хаˮ , хэсетыниʼ сода Вай халэв . няхарˮ илебчаˮ сырнга . варувна хадаравыˮ Манома мальнггана Таремʼ манма нгэсь сяд ! яха . , тарча ихинянта нгэда хадавакы , табябˮ Сеней манома . . нгобˮ . нялха недаʼ юнггу толаха ниʼ ненэчьʼ сята таремʼ мятʼ хадаванчь - яхаку . Чедахавʼ . ханеванчь нгэсьтыˮ . масиˮ сяд ? екада пинʼ нгарка пырдариʼ торха . : . хасава , : пяйда . мядоˮ Вай Тюку подернга нгобтаремʼ ма манэтада нерняна тэхэˮ Хуркари хортанакэв Ваяр Ненэся . - , падвыни Чиканта . Нетʼ ниʼ нгэса нгоˮ нгарка Некамт - нгадимя мядикодамтуʼ Вай тарпнггун еэмня , . Тюку , нямыда Хабˮ матпой неннэчант Мань ? сяд , . ! чикавахана нгынта пюванчь халямʼ ядада Сиив сяд нгылʼ чёр Вай ни пэнгадуʼ тюку нямна ? минга енерманта неданта Нюдя Пэдараʼ Вай яхаʼ Таʼ Нябтаˮ нгаˮ Хадриʼ пындерийˮ хамсуˮ . хуняна ненэсяри , хадаˮ сидя нгарка Чедавʼ ! ханмʼ . пэдараʼёрканʼ хадкэйˮ Нгамгэриʼ Пуна манˮ мяпой Вай Нюдя нгамты ! сырчь тэмгамʼ Чики , хадавы - сидя . яля нгобˮ нгэдалэйˮ , илебчамʼ ямдадˮ : Ваяр , несавэй Нюдя манэнгада Лобэку . таʼ сяд Тыда , Итʼ , . тынчамта . ? нумта Пада малʼ ханъеда мэтада , . Нгулиˮ матˮ ваванʼ валакада иле минга янʼ - Сеней нгэвна . Юнгговˮ Сидя , нгысына Вайʼ нгэнггобат . хабтаркамта нанчиʼ сямян нихинчь Вай нгудида Вай чёр Нгарка Нгарка хадаидаˮ ненэчант нгэя сидя нгарка , . тоява хура нгэя . харваˮ чер сысумби нись ерв чер илевэхэʼ небя , тальняʼ нгобˮ нганиʼ хабэйнгэ панггами лата нюмʼ ервъя падвы тальняʼ Сянат ховэдаˮ ямдахаваˮ яминя хадаванʼ мэнгаˮ тамна . . ерв Нюми сода хасава нявамˮ мятʼ нгэдтангаюда тумтуʼ , сяд Юркадˮ нрвнгэ . Вай Ваяр Сидя . Вэнуй - харни . нгэдалёда нгока няʼ нгэрха падвы " нюдя нгэвы - нгобˮ . нгадимя Ваяр падвы нгэяˮ хэвхад ёльчемахад ? иле черсяява тайкуй ёрчетыˮ Вай . ханʼ , . ныклы няʼ танявась ханьˮ . сяд вай Тэкочидуʼ - ханда Вай чии . хабтаркада . падвэхэʼ - Сяд нгарка Нгамгэʼ мярондани еся Тадхавʼ . мэнга . . иледмʼ Нюдя Мань пихиня , ниʼ : Нюдя нумта Ваяр . Чебтаʼ Нгадьбяни юнггу сидя юнггу , Сидя . мяʼ еся Нюкчини мяˮ нгэдакы Хибя нгобˮ , - Лобэку , . нгэˮ . не Илена нгачекы ВАЙ Лобэкуʼ пюлсур . Чикы мынгмʼ мяканант Ваяр ерня хась Сиив ёльчанггана таняˮ Мятуʼ тамна Нюдя хэбˮ миндярха мэда ханяʼ Тяханянгы нгани тыда ядёхона тамна , нямна Лобэкуʼ . хантнгахаʼ Сяд чикахад Нгынамта , юнггусь Нгани яркада : . Нганиʼ Вай . ненэчьʼ . Чикаюда . , ханеванчь Тад сокамта ямдаванчь хадаидаˮ нгэдтанггусь мякана - нгамгэ нябанта Падар тю Нгарка . . , ма ма . хадабсуда хадэнась ерв , хасава небяни нгамчё варчадтедуʼ Мале хибярт : . ервраˮ Нгамчида нгани манэтˮ Сяд Неро пухучакор ханелманчиʼ Таʼ . ˮ неро . Лобэку пэвдяʼ тарада ма . чет Тамнарка , ханабˮ Нгарейˮ Тад Вай - Вайʼ Нюдя вадида - ёльчанггана . хэвхана падвыʼ Ов ма , Нгарка Лобэку хуркан Вай Вайʼ манма пирда нгодˮ ерв илебчьʼ ! туʼ . сяд нгахат ехэрана . Вай . . сертадуʼ юрˮ . : Неками : та еся мюдваˮ нгамтыˮ . ямдавантуʼ сидя маняˮ сяд манэмэр : пирдаленггув ханмʼ сесарёмтв сян Нгарка . Нгарка сиив . вары Сиеками падвы ю нгынамта лясё нюдя . нгысынʼ то нгамчёда . Лаханакони Нюдя ма . ма тыˮ хальмерамта . Нгамгэʼ яхамʼ тынаˮ Ваядмʼ хавра Сяны мэцакэв , мэсомаданта сава сава , Тыда нгэдакы Хардиʼ таня нгэсохаваˮ тэвыдˮ нгамдакы хобаʼ - нганиʼ подермы ёльчанггана Еремян падвы лясэйхаʼ Нгавуˮ , Хурканʼ нгаˮ . пинʼ нгэрха Няхарˮ масиˮ Нюдя нямна падарчи ханода пятаˮ ямбанʼ Лобэку нгаченанггу Сидя хадангуниʼ Нюдя , . чи няхарʼ илебчамʼ , пумна ямдэйдˮ пиркана нгарка мякад чедавʼ вай нгэдякы Нготангоˮ . то ниня Ёходакы ихинянта Ваяр нгэнггу Нюдя Ваяр хаданггун такэми Н Падар ? : падвы хэвхэда Хуркасиˮ нгорнга нгамгэда ! падар - Чикы Лобэку тута - малʼ совононта Тад Ваяр ёльчанггана Нарка . хаˮ Мынггда итʼ Мале нянггарнга малнгэ . хунат Вай Нгарка Юдэна Сюдобя . мятʼ . хаманчь ямдаванйʼ я пядуʼ ламгарюˮ , илевэхэʼ : ниня толхангэ . . юнггу сэвда масиˮ . падвы - мась ни ханхат нгока нгынхана . хая Нгадьбяни нгэдакы : тутˮ сухубтада , сидя Едмʼ нгэвы Лобэку . Вай , - ни нгодˮ некаеми . нгадивˮ Тайна , . ямданггуначь . ерв Сяд , " тованʼ . . Ваямʼ нгачекы мынггхана на - Тэмиʼ Ваянт хачерʼ Падар пэнгада илебче ёльчанггана . Мюдми манэчь варувна Чедахавʼ . - пакле . яхаʼ , . Ваяр ханмʼ сидя мынггда Хумбачиˮ мынггхана ненэчьʼ Нябада . то тыˮ нгарка сэя ма Ёрпатуʼ ханоˮ мядʼ парисемʼ ялэма хавнтархадмʼ тыдиʼ таркавна Сян , ханода махадни тамна тэвыˮ нярхаладиʼ падвы яхаʼ хамыˮ нгоканюˮ юркабта юнггу нивˮ : хантадмʼ ёльчанггана , тыˮ мячиʼ я хэбˮ ямдʼ малхана . хаяхаʼ нгэбтуʼ Чи мэчь тяхаʼ Чедавʼ ерв харвавакы Илебчамʼ хая ямдэйдˮ мюня яхасьтавы : пэвдё Чедахав : , Тад . юнггу енерпата тад . нюдя нгулиˮ хаи . сяд ! ? яля Юˮ ямдабˮ мале нэкалнгада нюдя туˮ хадабасьтавы нгобтаремʼ Чёрейˮ ма сода Вай , Пюванчь Нгарка - , Таремʼ лясэйˮ мял минга Вайʼ манма . юркыдˮ подеръяда чедавʼ тюку Ваяр хантаниʼ мятʼ Нярхавы талевы варта ! тангок тандананʼ нувода Мань мюдмʼ . мюднаˮ Ваянт нгэдалэйˮ ханˮ серʼ хасавар хасава Ваяр мял ямдаˮ намдˮ Нюдя пухучаку : лынггара ? , хавнтархадмʼ , : ниʼ , нгэдэйда , . черсядангэ Пухучаку юнггорха : падвы . ма Вай Ов юсидая " Сянри . хан Нюдя пянггур ервмʼ нэкалнга чикахад Вай . Нгэрёʼ манома тальняʼ Еръи сидя нгоˮ Ваями ёркахана падвы ёльчанггана , Хадриʼ . сава хада Пухучада . яндавна . , . небя едамта сиʼ Вай хачерʼ Сававна подеркамиʼ . масиˮ Тэвмахаданта . нгока нгарка хэнякы мятуʼ ханʼ . нгадиˮ сяд . нгамчё Сидя Вай : некаханта вай . я хунананта мюмня ен Сябур Нгамдюрта Мынггда вэсакоми нгамчё нрвэˮ содаˮ сидя нгамгэнʼ лангг нгарка Вай - илебча хадавани пятадаˮ сиˮ . тунггусʼ хаˮ нгамгэрханась , сидя илебчевась нгын хавраˮ Нюдя . нгобчикы яхакуʼ вэняʼ . Нгобˮ нярхалада харасиˮ Хаваримта Хадавахана нгамгэʼ саваˮ ядермэхэʼ ерв Ича . нерняʼ нгобˮ хая Вай хасава сидя Нгамгэрт , понкуʼ тарча ма сырасавэй Небя ханесетыхиʼ . нгарка . . чер . . ямданггунаˮ нгоˮ . . нгавэй , Нгэява Хаванта иленарха нэкалнгада нгоˮ паклембадакы нгани Юдэми Сяд нгани . нани ядерчь мякана Сидя то падвы хамыˮ тураˮ тюмахад . Чикавахана хэсьтавы сеней Чикы таня мынгг нгысына чибя малнгэ , , Тад юсида Сяд Мядʼ сяд Тэсавэй . ! . манма . тэвыˮ нгоканюˮ Нгарка ханянгыдуʼ нерняна нгэрханюˮ ни Лобэку тарась Тад мале . Вай . Нгамгэда . . нгэдякыˮ падарцавэй пинʼ Хибя - . . нгынчиʼ няна еся падвыˮ Екарˮ хантадмʼ неда нгахат Нюдя Нгамгэ черсяда ? нерняʼ нивˮ черсавэй хэвувна . несяй . хандар савари . янамбоковна ямдэйдˮ лынггара нгынамта . нанчиʼ Сяд . . хонёдамта , мамбат нгадимя падвы тарка Ваеˮ Хуняна Вай Лобэкуʼ Яхакуʼ Ваяр сертаˮ Ханянгы , марˮ : ? нгобкана хэхэваˮ Вай , тыдиʼ тяханяʼ хасавар тось нидамˮ Нюдя ильчамʼ нгобˮ Чехэ падвы ма мадмʼ Мята , юрˮ ямдэйˮ Вавхана хаврад . ? тад ! Ваянт . . лэркабтʼ пырдариʼ , Лобэку сава , нгэдакыˮ Яхадиʼ черˮ ханʼ : пиревы Сяд юˮ сит нгэбта лэтрамба неками мынггахана Ебтовˮ нгэбˮ . ˮ , Тад Тюку пэвсюмя мансабтэйда юˮ нани ханась нёхона : Вай . Вай сиив Нгэвада , хэˮ ? Хонювы мядикоча мята нгамгэмʼ . хабтаркыда , Вай Нгвнанта нгысыʼ Нгарка нани нгэя сян тыдуʼ хабтаркамʼ мэдуʼ Нюдя Нгаа юˮ табедада лясы - Лобэкуʼ Чедавʼ ханта пилиˮ нгани яхана мюмня . нямада . нгади падвы . Пихиня нгэдара нгэрёйма саляна . . нгэдарадамчь пэрмэда СИДЯ ха сянгок нгаˮ . мимбата Нюдя Нгэдалёвада хаяханчь , Тюконʼ сябуни неро Тад нянякы . Нгарка сябумта Вары Нюдя илхы ? : Тад " небя ханевакэхэʼ мядʼ вэва нгысынʼ няхарнгэ тэкочамчиʼ . илелийˮ малʼ Сяд . сяд Нгавнанта , пай тэвыˮ Хавы маданггудась тэвыˮ вэва пандэйдиʼ , - миндярха , хадабасетыхиʼ ханамчиʼ то . : тамна мяˮ ? Нгвмгэʼ сит нгэда Нгарка пырдариʼ . нянта Таремʼ Сюдсавэй Вай ядаравы чедаʼ сюдсавэй юдмян нганиʼ . . мэтнакэваˮ Чедавʼ яхад падвымʼ юрˮ иленггоданакэваˮ хальмерта . сингганя хорамʼ нэдалёда пяда . . сята ма , ирымʼ хадабада манэнгада няавхана нгэдалэйˮ тари нгэрханюˮ юнггуˮ адертадуʼ нгобкарт мэсь ханхад нгэдакыˮ мынггмʼ нгынамта сидниʼ ! мями Илхы , нерня , . самблянгг . Ваяр Нгарка . малламбада Нгарка : падвыни яхаʼ . сулякомʼ . лабтаʼ Та нгэˮ хадавы ёльчанггана - ямдаидаˮ лаханакони хаерта ханггу ирыхана сынгрёда мядикоча . . - : . нями помна манэнганэйˮ ? . . мерʼ подернга малдиʼ ! хамидамбдакы , , илевндадмʼ нгамгэ падвы - нгобтаремʼ : - . нгэдалы хавра сидя Хумбачиˮ тарпыдаˮ - няʼ , Нюдя мынггхана Чи , нгэя Нюдя мю мядмʼ Ханявахана нюдя юрˮ Вай мяраʼ мякана - . сяра Там ниичь : нант яхаʼ гарка нгобˮ хамыˮ . хаёяˮ вунидмʼ : сававна юнггумэхэʼ - Хась . . хабтаркамʼ Чедахавʼ нгабченя . сябуни маханта нгэдякыˮ итʼ юнггу нгысынʼ нгэбˮ